Сучасне покоління пістолетів-кулеметів

Наступне покоління малогабаритних пістолетів-кулеметів з’явилося в 70-е 80-е роки. Тоді сили поліції й служб державної безпеки багатьох країн виявили підвищену цікавість до компактної, скорострільної зброї, що понадобились для боротьби з терористами й наркомафией.

Треба сказати, що подібна зброя вже існувала, правда проектували його для інших цілей. Наприклад, у Польщі з 1963 року вироблявся пістолет-кулемет ПМ-63 масою всього 1.6 кг, розроблений групою інженерів на чолі з Вильневчецем для підрозділів, що охороняли радіолокаційні станції

ПВО. Кожух ПМ-63, об’єднаний із затвором, охоплював стовбур, у дулового зрізу якого був виступ – компенсатор, що зменшував зсув зброї нагору під впливом віддачі. Магазини, що вміщали 15 або 25 патронів, розташовувалися в рукоятці пістолетного типу, поруч із якої був спусковий механізм. Друга, складна рукоятка перебувала під передньою частиною стовбура. Приціл був розрахований на ведення вогню на дистанцію 75 і 150 метрів, режим стрілянини залежав від того, наскільки довго палець стрільця давив на спуск

Подібне по пристрої й призначенню зброя складалася в арміях багатьох країн. Скажемо, в Іспанії вироблялися

невеликі пістолети-кулемети “Старий” моделей Зет-62 і Зет-70Б, поліцейські ФРН розташовували “маузерами” М-57, “вальтерами” МП-Л (” ланг-довгий”) і МП-ДО (” курц-короткого”), а також ” хаклер-кохами” МП-5ДО.

Однак для частин, створених для боротьби з тероризмом, була потрібно й спеціальна зброя, яке можна було б укрити у звичайному одязі

Замовлення на “міні-системи” виконали досить швидко. Почасти тому, що перший час вони являли собою зменшені копії серійних моделей. Так, ізраїльська фірма “НИМИ” в 1982 році приступилася до виробництва пістолетів-кулеметів “мини-узи”, по пристрої не відрізнялися від прототипу, якщо не вважати спрощеного плечового упору й двох пазів-компенсаторів у дуловій частині стовбура. Крім того, “мини-узи” оснащувалися магазинами на 20, 25 і 30 патронів, глушителем, нічним прицілом і гранатометом

Трохи раніше, в 1970 році, збройова фабрика в місті Атланті (США) освоїло малогабаритну зброю. Це був “Ингрем” , що зовні досить нагадував ізраїльський пістолет-кулемет, але довжиною всього 248 див, зі складним плечовим упором і глушителем. “Ингрем” вироблявся у звичайному варіанті М10 і вкороченому М11 “Шортів”.

Втім, найкраще специфіку бойового засобу, призначеного для раптових, швидкоплинних сутичок, виразив італійський пістолет-кулемет “Спектр”, що випускається з 1984 року на підприємстві в Туріні. Його автор Роберто Теппа, головну увагу приділив тому, щоб стрілок міг якомога швидше відкрити вогонь Їм відразу зацікавилися в Єгипті, Йорданії, Кувейті, Колумбії, Таїланді й Пакистані

…Від важкого двоствольного італійського пістолета-кулемета, що з’явився на полях боїв першої світової війни, до компактного “Спектра” – такий шлях, пройдений творцями цієї зброї за минулі десятиліття


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Сучасне покоління пістолетів-кулеметів