Стелися, барвінку

Барвінок зі своїм вічнбзеленим листом і небесно-голубими квітами, схожими на зірки, оспіваний у піснях нашого народу й у віршах багатьох поетів. Барвінок супроводив наших дідів і прадідів, а особливо бабусь і прабабусь від колиски і до могили. У барвінку купали немовлят, щоб вони росли здоровими і красивими, барвінком прикрашали коси. дівчат, він ріс біля кожної криниці і був завжди до послуг людини. І сьогодні ми бачимо його на кладовищах, де барвінок як символ вічної пам’яті висаджують з давніх-давен.

Застосування в медицині барвінок

знайшов ще в Стародавньому Римі, він був відомий античним лікарям. Його популярність особливо зросла в кінці XVIII століття завдяки видатному письменнику, мислителю, педагогу і філософу Жан-Жаку Руссо, який описав цю свою улюблену рослину в автобіографічному творі “Сповідь”.

У часи середньовіччя через нев’янучу зелень і велику живучість барвінку приписували якусь надприродну силу, вважали його символом вічності та. постійності. Уважали, що барвінок оберігає людину, яка його має при собі, від влади диявола і всілякої нечисті. Тому барвінок вивішували над дверима, його ніколи не викидали на смітник, а лише

у воду, щоб він, мовляв, не загинув від спраги. У віруваннях слов’янських народів, зокрема в Київській Русі, він займав неабияке місце. З тих часів він міцно увійшов у побут нашого народу і як декоративна, і як лікувальна рослина (він знижує кров’яний тиск). А ви навесні візьміть одну гілочку барвінку, щоб була квітка і кілька листочків, і роздивіться цю гілочку уважно. Вона наче витвір мистецтва, і це – в усьому: у контрасті ніжної голубизни квітки і темної зелені листків, шовковистої матової м’якості пелюсток і глянцевої твердості поверхні листків. (За А. Коваль)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Стелися, барвінку

Categories: Твори з української літератури

Links