Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”)

З розвитком суспільства, з приходом нових ідей, з покращенням духовного стану суспільства дуже часто з’являються й негативні елементи. Так, наприклад, було після Національно-Визвольної війни українського народу у XVІІ-му столітті, з’явилися деякі полковники, які захищали лише свої інтереси, робили все тільки для себе…
Так сталося і СРСР. Були створені всі умови для того, щоб почали з’являтися бюрократи, “партійна номенклатура” та всякі інші партійці і керівники на місцях, що заважали розвитку суспільства, намагалися робити

усе тільки для себе, для своєї кар’єри.
Яскравим прикладом такого місцевого бюрократа є Володька Лобода. Пригадаємо, що він хотів зробити із собором: наказав взяти собор у риштування, а потім, він гадав, якось воно забудеться. Він, як син козацького роду, повинен був піклуватися про збереження цієї народної реліквії. Цей собор був збудований козаками кілька століть тому, і він є історичною пам’яткою, яку треба зберегти для нащадків. А Володька піклується лише про себе: як вгадати, про що думає керівник?..
Зараз із новин ми дізнаємося про знищення пам’ятників Будди на території Афганістану. Це великий
злочин проти всього людства! Я не поділяю думку талібів про велику користь цього знищення, але, мабуть, існування однієї релігії в цій країні якось допоможе афганському народові відбудувати свою країну, покращити умови життя. Все, що робиться на користь народові, то добре! Тому, мабуть, знищення цих пам’яток історії принесе афганцям якусь користь. Вважаю, що керівники талібів віддали такий наказ для того, щоб якось об’єднати народ і почати жити нормально; вони піклувались, мабуть, про народ! А чи піклувався Володька Лобода про свій народ?! Ні! Він думав лише про те, як би вгадати думку керівників, як би підвищити себе в їх очах.
Пригадаємо про те, що Володька зробив із батьком: спочатку забирає його до міста, а потім віддає його до будинку, де живуть люди похилого віку. Чи можна ж так робити?! Коли його батько жив у селі, у нього був свій будинок, він жив досить непогано… І нащо все руйнувати, га?!..
Прочитавши роман “Собор”, ми на прикладі Володьки Лободи побачили, якою небезпечною для суспільства може бути людина. І у наші часи ми бачимо багато негативних прикладів того, що роблять наші керівники та чиновники. Та, може, вони “Собору” не читали?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”)