Скрипаль на даху мегаполіса

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Скрипаль на даху мегаполіса

Маленький скрипаль з’явився на даху високої будівлі мегаполісу якось несподівано і приголомшливо. Дарма що його не відразу помітили, чули тільки якусь незвичайну музику, яка, здавалося, йшла із серця кожного. Місто жило в шаленому ритмі. З висоти пташиного польоту містяни здавалися мурашками, котрі поспішали у своїх справах. Декотрі так і не зняли навушників попри те, що якасі. незвична музика таки проривалася крізь лавину давно знайомих звуків. У місті багато чого не помічаєш:

скажімо, гудіння машин, грюкоту трамваїв чи навіть церковних дзвонів. Тож, здавалося, нічого не порушувало звичного ритму життя. Люди були, як завжди, якісь байдужі і самотні. Великі самітники у великому гамірливому місті. Хіба що тривожили і непокоїли якісь нові незрозумілі звуки…

Хто першим побачив крихітного скрипаля на даху високої будівлі, сказати важко, але життя цієї частини мегаполіса на очах завмирало, як на кінострічці уповільненої зйомки, аж поки не завмерло зовсім. Підняті догори обличчя містян були звернені до скрипаля, тендітна постать якого у чорному фраку невідомо яким чином трималася

на похилій площині даху. Люди вперше чітко почули звук церковних дзвонів. А коли вони затихли, маленький скрипаль провів смичкомпо струнах, і скрипка заспівала перші три такта музики загального пробудження. Широкий, спокійний потік церковного хоралу змінився цілим морем органних звуків. Потім полився ніжний плюскіт гірського джерела, за ним тихий шепіт квітучих лип. Спочатку тиха і лагідна музика ставала більш стрімкою, могутньою, аж поки не набрала такої сили, що злилася з шумом мегаполіса. І лише цієї миті маленький скрипаль випустив свою музику пробудження на волю, як птаха, що давно засумував за високим небом. Музика пробудження так захопила самого скрипаля, що він сам здавався тим птахом, що вирвався на волю, бо не відразу зрозумів пожвавлення натовпу і шалених оплесків на його честь.

Ось такі фантазії навіяв мені образ маленького скрипаля на даху будинку у центрі Харкова. І не тому, що він стоїть поруч з консерваторією, а тому що скульптура символізує справжній талант, який вищий від усього приземленого. Харківському скульпторові Гурбанову вдалося втілити цю ідею в життя і створити дивовижний образ маленького скрипаля.

Мені подобається, що в моєму місті з’являються нові скульптурні образи літературних героїв, трохи кумедні речі і предмети. Є в місті скульптура персонажа роману Ільфа і Петрова “Дванадцять стільців” – отця Федора з чайнйком в одній руці і з поштовим конвертом – у другій. Є й інші персонажі цих двох письменників. Полюбилися харків’янам і булгаківські герої, вилиті у бронзі. Є ціла скульптурна сім’я мавп. Можна побачити й веселий оркестр, що обертається навколо своєї осі. Є у Харкові скульптура першої вчительки і пам’ятник програмісту. Є пам’ятник футбольному м’ячу і гігантським яйцям, що символізують початок життя. На одній із площ встановлені в мініатюрі архітектурні дива міста. Однак найзнаковішою, на мою думку, є скульптура маленького скрипаля, яка пробуджує так багато емоцій і захоплень.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Скрипаль на даху мегаполіса