Скорочено “Світло згасло” Киплинга

Центральним героєм роману Редьярда Киплинга “Світло згасло” є Дикий Хелдар, хлопчик – сирота. Дикий живе у своєї опікунки, злий і хитрої миссис Дженнет. Після шести років перебування в неї Дикий знайомиться з Мейзи, довговолосою, сіроокою дівчинкою, новою вихованкою вдови. Між Дикому й Мейзи зав’язується дружба

Кілька років вони живуть в одному будинку, але потім опікуни відправляють дівчинку у Францію, на навчання. Перед її від’їздом Дикий зізнається їй у любові. Проходить більше десяти років. Дикий подорожує по колоніальних

фонтанах Британії й замальовує сцени боїв

Він став талановитим художником – баталістом. У Судані він знайомиться із представником Центрального Південного Синдикату, військовим кореспондентом Торпенгоу. Завдяки Торпенгоу Дикий Хелдар одержує місце художника при синдикаті

Під час однієї з битв Дикий рятує життя Торпенгоу, прикривши його собою. Сам Дикий одержує поранення в голову. На час він втрачає зір і в нічному маренні кличе Мейзи. А незабаром Суданська компанія закінчується, рана в Дика гоїться. Торпенгоу їде в Лондон, а Дикий переїжджає з Кіпру в Олександрію, звідти – в Измалию й продовжує малювати

У

нього вже закінчуються гроші, коли приходить телеграма від Торпенгоу. Друг хоче щоб Дико приїхав у Лондон, тому що синдикат хоче продовжити з ним контракт. Виявившись в Англії, Дикий Хелдар селиться в Торпенгоу. Незабаром до нього приходить глава Центрального Південного Синдикату

Дикий змушує його повернути всі малюнки зроблені їм у Судані. Глава Синдикату противиться, але потім уступає напору молодого художника. Дикий самостійно влаштовує виставку своїх робіт

Виставка проходить дуже успішно, всі роботи купують. Тепер Дикий просто одержимо бажанням заробити якнайбільше грошей. Таким чином, він хоче компенсувати ті позбавлення, які випали на його частку раніше. Він починає заноситься, уважає, що може заради грошей малювати те, що подобається публіці

Один раз під час прогулянки Дикий випадково зустрічає Мейзи. Він довідається, що вона стала художницею й живе в Лондоні. У душі героя з новою силою спалахує занароджене ще в дитинстві почуття любові Кмейзи.

Тепер Дикий щонеділі відвідує Мейзи, щоб на її прохання допомагати їй опановувати таємницями мистецтва. Дикий швидко розуміє, що Мейзи – художниця пересічна, але щиро вірить у майбутній успіх. Заради цього вона займається живописом з титанічним терпінням

Незважаючи на це, Дикий любить її найбільше на світі. Один раз він відвозить Мейзи на прогулянку в пригород, туди, де вони жили в дитинстві в миссис Дженнет. Дикий хоче розбудити в Мейзи спогаду про тім вечері, коли він зізнався їй у своїй любові

Але душу Мейзи залишається закритої, вона лише говорить йому, що їхнє спільне життя просто неможливе. З тих пор Дикий часто ходить розстроєним. Друзі пропонують йому куди – нибудь виїхати, але Дикий відмовляється. Один раз він знову приходить у Мейзи й довідається, що вона має намір писати картину за назвою “Меланхолія”. Дикий втрачає контроль над собою й заявляє Мейзи, що в неї немає таланта

Дикий вирішує теж написати свою “Меланхолію” і перевагою своєї роботи довести, що він талановитіше її, і тому Мейзи варто приборкати своє марнославство. Через місяць Мейзи їде у Францію до свого вчителя живопису, щоб під його керівництвом написати картину. Дикий розстроєний її від’їздом

На прощання, перед тим як сісти на пароплав, вона дозволяє Дику поцілувати себе. Повернувшись додому, Дикий застає у квартирі сплячу особу легкого поводження. Торпенгоу пояснює, що дівчина була в голодній непритомності й він приніс її в будинок, щоб привести в почуття. Незабаром дівчина прокидається

Дикий бачить у ній прекрасну модель для своєї “Меланхолії”. Пізніше з’ясовується, що дівчину кличуть Бесси, і вона з радістю готова допомогти Дику. Дику часам починає застеляти око завіса. Він відправляється до окуліста. Ворог повідомляє його, що в нього ушкоджений очний нерв і незабаром він осліпне

Дикий у шоку. Небагато придя в себе, він намагається якомога швидше закінчити картину. Зір його погіршується усе швидше.

З горя Дикий починає зловживати алкоголем. За кілька тижнів він перетворюється в обрезклого, жалюгідного, неголеного суб’єкта. Вернувшийся з поїздки Торпенгоу застає в коридорі Бесси пришедшую на останній сеанс

Дівчина впадає в сказ тому, що Торпенгоу більше не обертає на неї увага. Перед відходом вона псує картину Дика й від картини залишається одна лише брудна пляма. Після того як Дикий показав Торпенгоу ще не зіпсовану картину, він майже відразу втратив зір

Коли Торпенгоу бачить, що Бесси безнадійно зіпсувала картину, він вирішує не говорити про цьому Дику, щоб не розбудовувати його. В один із днів Дикий, уже осліплий, розповідає Торпенгоу про свою любов до Мейзи. Торпенгоу відправляється за нею у Францію. Незабаром вона приїжджає Кдику.

Він показує їй свою картину й просить прийняти неї в подарунок. Мейзи вирішує, що Дико збожеволів і тікає ладь. Торпенгоу з іншими кореспондентами їде з Англії на війну. На прогулянці Дикий зустрічає Бесси.

Дівчина думає, що непогано було б вийти за нього заміж, адже він багатий, так ще й сліпий. Та й Дикий не ладь жениться на ній. Бесси розповідає йому про свою витівку з картиною й просить у нього прощення. Дикий міняє свої плани: він відмовляється від одруження й перераховує всі свої гроші Мейзи. Сам же відправляється Впорт-Саид.

Він прагне добратися до фронту, туди, де перебуває його друг Торпенгоу. У той момент, коли він майже добирається до фронту й до загону Торпенгоу, починається перестрілка, очманіла куля попадає йому в голову й Дикий умирає. Так завершується роман Редьярда Киплинга “Світло згас”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено “Світло згасло” Киплинга

Categories: Скорочені твори

Links