Скорочено “Собака Баскервилей” Дойла

Повість англійського письменника Артура Конана Дойла “Собака Баскервилей” оповідає про одному з розслідувань знаменитого детектива Шерлока Холмса. Один раз ранком повернувшись із прогулянки, Шерлок Холмс і його друг доктор Ватсон виявляють у холі тростина, що забув якийсь відвідувач, що приходив у їхню відсутність. Незабаром з’являється й хазяїн тростини, лікар Джеймс Мортимер. Він читає Холмсу й Ватсону стародавній манускрипт – легенду про страшний проклін роду Баскервилей. За давніх часів один із предків Баскервилей, Гуго,

відрізнявся неприборканою й жорстокою вдачею

Розлютивши пристрастю до дочки одного фермера, Гуго викрав її. Замкнувши дівчину у верхніх кімнатах, він сіл бенкетувати із приятелями. Нещасна зважилася на розпачливий крок: вона спустилася з вікна по плющі й побігла через болота додому. Гуго кинувся за нею в погоню, пустивши по сліду собак

Його товариші побігли за ним. На галявині вони виявили тіло втікачки, що вмерла від страху й втрати сил. Поруч лежав труп Гуго, а над ним стояло чудовисько, схоже на собаку. Воно терзало горло Гуго й блискало палаючими очами. Записавший переказ радить нащадкам Баскервилей

не виходити на болото вночі, “коли сили зла панують безроздільно”. Джеймс Мортимер розповідає, що сер Чарльз Баскервиль – головний нащадок роду, був недавно знайдений мертвим у тисовій алеї. Поруч із ним були чітко видні сліди величезного собаки

Молтимер говорить, що найближчим часом повинен приїхати спадкоємець маєтку – сер Генрі Баскервиль. Наступного дня Генрі Баскервиль разом з Мортимером приходить до Холмсу. Виявляється, чудності з ним стали відбуватися відразу ж: у готелі пропав один його черевиків, він одержав анонімного листа з попередженням “триматися подалі від торф’яних боліт”.

Але це не лякає Генрі. Шерлок Холмс відправляє разом з ним Ватсона, а сам залишається по справах у Лондоні. У маєток Ватсон намагається скрізь супроводжувати сера Генрі, але це незабаром стає скрутним: Генрі Баскервиль закохується в живучу неподалік мисс Стэплтон.

Вона живе в будинку не болотах разом із братом, яким ревниво оберігає її від залицянь сера Генрі. Із цього приводу Степлтон навіть улаштовує скандал, хоча потім вибачається. Якось уночі Ватсон чує в замку жіночі ридання, а ранком бачить дружину дворецького заплаканої. Ватсон і сер Генрі вирішують понаблюдать за дворецьким, і бачать, як він уночі подає свічею знаки у вікно, а з боліт йому відповідають тим же. З’ясовується, що на болотах ховається випадний каторжник, брат дружини дворецького

Днями втікач повинен виїхати на Юг. Сер Генрі обіцяє не видавати втікача й навіть передає для нього щось зі свого одягу. На подяку дворецький розповідає, що в каміні уцелел шматочок напівзгорілого листа до сера Чарльзу із проханням “бути у хвіртки ввечері”. Лист підписаний ініціалами “Л. Л.” По сусідству живе дама з подібними ініціалами – Лаура Лайонс.

Ватсон відправляється до неї. Дама зізнається, що хотіла попросити в сера Чарльза грошей на розлучення із чоловіком, але в останній момент одержала допомогу з інших рук і на зустріч не прийшла. Вертаючись від миссис Лайонс, Ватсон вирішує зайти на болота: він давно помітив там якусь людину, не каторжника. До його подиву цією людиною виявляється Шерлок Холмс.

Зненацька друзі чують страшний лемент. Холмс і Ватсон кидаються на допомогу й бачать… тіло випадного каторжника, одягненого в костюм сера Генрі. З’являється Степлтон, що нібито ганявся тут за дивно гарним метеликом. Він з величезним зусиллям волі приховує своє розчарування із приводу того, що вбитий виявився не сером Генрі

А наступного дня сер Генрі на самоті відправляється в гості до Степлтону; Холмс, Ватсон і детектив Лестред, що прибув з Лондона, затаївшись, чекають на болотах. Сер Генрі йде від Степлтона, а той пускає по його сліду величезного собаку, упасти якої намазана фосфоресцирующей маззю. Холмс убиває собаку й рятує сера Генрі

Слідів самого Степлтона знайти не вдається: імовірно, його поглинуло болото. У висновку Холмс розповідає Ватсону всю історію. Виявляється, Степлтон – один з нащадків Баскервилей, по бічній галузі

Він також розраховував на маєток і сподівався за допомогою легенди здійснити свої плани. А мисс Степлтон у дійсності його дружина, що, втім, в останній момент відмовилася допомагати йому. Так завершується повість А. Конана Дойла “Собака Баскервилей”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Скорочено “Собака Баскервилей” Дойла