Скорочено “Пролітаючи над гніздом зозулі” Кизи по главах – Частина 1

Герой-Оповідач Бромден – син білої жінки й індійського вождя – причиняється немічним, глухонімим і недоумкуватим. Він давно вже перебуває в психіатричній лікарні, рятуючись в ee стінах від жорстокості й байдужості “нормальної Америки”. Втім, роки, проведені Бромденом у психушке, дають про себе знати. Старша медсестра мисс Мерзенна, що керує й пацієнтами, і безвладним доктором Спайви, регулює, на його думку, плин часу, змушуючи годинник те стрімко летіти, то тягтися нескінченно. За її розпорядженням включають “мрячну машину”,

а таблетки, що дають хворим, містять у собі електронні схеми й допомагають контролювати ззовні свідомість і “гострих”, і “хроніків”.

По переконанню Бромдена, це відділення – фабрика в якімсь зловісно-загадковому Комбінаті: “тут виправляють помилки, допущені по сусідству, у церквах і школах. Коли готовий виріб повертають суспільству, повністю полагоджене, не гірше нового, а те й краще, у старшої сестри серце радується”. У цю обитель уболівай одного чудового дня є Рэндл Патрик Макмерфи, що встиг покочевать по Америці й відсидіти в багатьох неї в’язницях

Останній строк він відбував у колонії,

де виявив “психопатичні тенденції” і тепер от переведений у психлечебницу. Втім, переклад він сприйняв без прикрості. З картяр, він розраховує поправити свої фінансові справи за рахунок лопухів-психів, та й порядки в лікарні, по слухах, куди більше демократичні, чим колись. Відділення й справді виставляє напоказ свої ліберальні принципи, і представник адміністрації по зв’язках із громадськістю раз у раз проводить екскурсії, на всі лади розхвалюючи нові віяння. Пацієнтів добре годують, призивають їх до співробітництва з медперсоналом, і всі найважливіші проблеми вирішуються шляхом голосування на раді пацієнтів, очолює який хтось Хардинг, що одержав вище утворення й відрізняється красномовство й повну відсутність волі

“Ми всі кролики, – повідомляє він Макмерфи, – і перебуваємо тут не тому, що ми кролики, але тому, що не можемо звикнути до свого кролячого положення”. Макмерфи – хто завгодно, але не кролик. Намірившись “прибрати цю крамничку до рук”, він з перших же днів вступає в конфлікт із владної мисс Мерзенний. Те, що він жартуючи обіграє пацієнтів у карти, для неї ще полбеды, але він ставить під погрозу розміряну діяльність “терапевтичної громади”, висміює зборів, на яких під невсипущим доглядом старшої сестри пацієнти звично копаються в чужий особистому житті

Це систематичне приниження людей проводиться під демагогічним гаслом навчання їхньому існуванню в колективі, прагнення створити демократичне відділення, повністю кероване пацієнтами. Макмерфи ніяк не вписується в тоталітарну ідилію психбольницы. Він під’юджує своїх товаришів вирватися на волю, розбити вікно й розірвати сітку важенним пультом і навіть заставляється, що здатно це зробити. Коли ж його спроба закінчується невдачею, те, розплачуючись, а вірніше, повертаючи боргові розписки, він вимовляє: “Принаймні я спробував”. Чергове зіткнення Макмерфи й мисс Мерзенне відбувається із приводу телевізора

Він просить зрушити графіка перегляду телепередач так, щоб можна було подивитися бейсбол. Питання ставлять на голосування, і його підтримує лише Чесвик, відомий своєю норовистістю на словах, але нездатністю втілити свої наміри у вчинок. Втім, йому вдається незабаром домогтися повторного голосування, і всі двадцять “гострих” голосують за те, щоб дивитися телевізор удень. Макмерфи тріумфує, але старша сестра повідомляє його, що для того, щоб рішення була прийнято, потрібно більшість, а оскільки всього у відділенні сорок чоловік, не вистачає ще одного голосу

По суті справи, це сховане знущання, тому що інші двадцять хворих є хроніками, геть-чисто відрізаними від об’єктивної реальності. Але отут піднімає руку Бромден, ідучи всупереч своєму життєвому правилу “не розкриватися”. Але й цього виявляється недостатньо, тому що він підняв руку після того, як збори були оголошені закритими

Тоді Макмерфи самовільно вмикає телевізор і не відходить від нього, навіть коли мисс Мерзенний відключає електрика. Він і його товариші дивляться на порожній екран і “хворіють” щосили. По переконанню лікарів, Макмерфи – “фактор безладдя”. Встає питання про переклад його у відділення буйних, пропонуються й більше радикальні міри. Але мисс Мерзенний проти цього

Їй необхідно зламати його у відділенні, довести всім іншим, що він не герой, не бунтар, а хитрий егоцентрик, що піклується про власне благо. Поки ж “тлетворное” вплив Макмерфи на пацієнтів очевидно. Під його впливом Бромден відзначає, що “мрячна машина” раптом зламалася, він починає бачити мир з колишньою чіткістю

Але сам Макмерфи на час зменшує свій бунтарський запал. Він довідається сумну істину: якщо в колонію він потрапив на певний судом строк, то в психбольницу його помістили доти, поки лікарі будуть уважати його нужденної в лікуванні, і, отже, його доля цілком у них у руках. Він перестає заступатися за інших пацієнтів, проявляє обережність у з’ясуванні відносин з начальством. Такі зміни спричиняють трагічні наслідки. приклад, Що Взяв, з Макмерфи Чесвик запекло бореться за право курити сигарети коли завгодно й скільки завгодно, попадає в буйне відділення, а потім після повернення повідомляє Макмерфи, що цілком розуміє його позицію, і незабаром кінчає життя самогубством. Ця загибель робить на Макмерфи сильне враження, але ще більше дивує його той факт, що, виявляється, переважна більшість пацієнтів мисс Мерзенний перебуває тут по власній волі

Він з новою енергією відновляє війну зі старшою сестрою й у той же час учить пацієнтів відчувати себе повноцінними членами суспільства. Він збиває баскетбольну команду, викликає на змагання санітарів, і, хоча матч програний, головна мета досягнута – гравці-пацієнти відчули себе людьми. Саме Макмерфи розкусив Бромдена, зрозумівши, що той лише при-творяется глухонімим. Він вселяє в Бромдена впевненість у собі й своїх силах, і під його керівництвом той намагається підняти важкий пульт, з кожним разом відриваючи його від підлоги усе вище й вище. Незабаром Макмерфи спадає на думку начебто б божевільна ідея: відправитися всім відділенням у море на катері вудити лосося, і, незважаючи на вмовляння мисс Мерзенний, збирається команда

И хоча капітан катера відмовляється вийти в море через відсутність необхідних паперів, “психи” роблять це самовільно й одержують величезне задоволення. Саме на цій морській прогулянці боязкий і полохливий Біллі Биббит знайомиться з Кэнди, подружкою Макмерфи, що дуже йому сподобалася. Розуміючи, що бідоласі Біллі надто важливо нарешті затвердитися як чоловікові, Макмерфи домовляється про те, що Кэнди з’явиться до них у наступну суботу й проведе в них нічку. Але до суботи відбувається ще один серйозний конфлікт

Макмерфи й Бромден вступають врукопаш із санітарами, і в результаті попадають у відділення для буйних і піддаються лікуванню електрошком. Витримавши курс психотерапії, Макмерфи вертається у відділення саме до суботи, щоб прийняти Кэнди, що є зі своєю подружкою Сэнди й запасом спиртного. Веселощі здобувають досить буйний характер, і Макмерфи із друзями влаштовують розгром у володіннях старшої сестри. Розуміючи, що ініціаторові свята, що називається, не зносити голови, пацієнти вмовляють його бігти, і він у загальному-те погоджується, але алкоголь бере своє – він прокидається занадто пізно, коли вже є санітари

Мисс Мерзенний, ледве стримуючи лють, обдивляється своє сильно постраждале за ніч відділення. Кудись зникли Біллі Биббит. Вона відправляється на пошуки й знаходить його в суспільстві Кэнди. Мисс Мерзенний загрожує все розповісти матері Біллі, нагадуючи, як важко та переживає дивацтва сина

Біллі жахається, кричить, що він не винуватий, що його змусили Макмерфи й інші, що вони дражнили його, обзивали… Задоволена своєю перемогою, мисс Мерзенний обіцяє Біллі все пояснити його матері. Вона відводить Біллі в кабінет до доктора Спайви й просить його поговорити з пацієнтом. Але доктор приходить занадто пізно. Розриваючись між страхом перед матір’ю й презирством до себе за зрадництво, Біллі перерізує собі горло

Тоді мисс Мерзенний обрушується на Макмерфи, дорікаючи його, що він грає людськими життями, обвинувачуючи його в загибелі й Чесвика, і Біллі. Макмерфи виходить із заціпеніння, у якому перебував, і накидається на свого заклятого ворога. Він розриває на старшій медсестрі плаття, отчого на загальний огляд вивалюються її більші груди, і вистачає неї за горло

Санітарам абияк вдається відтягнути його від мисс Мерзенний, але колдовские чари розвіюються, і всім стає ясно, що ніколи вже вона не буде користуватися тією владою, який розташовувала. Поступово хворі або виписуються додому, або переводяться в інші відділення. З “старих” – гострих хворих – залишаються лише кілька людей, у тому числі й Бромден. Саме він стає свідком повернення Макмерфи. Старша медсестра зазнала поразки, але зробила всі, щоб її суперник не зміг порадіти своїй перемозі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено “Пролітаючи над гніздом зозулі” Кизи по главах – Частина 1

Categories: Скорочені твори

Links