Скорочено “Пасажир без багажу” Ануя

Події розвертаються у Франції через вісімнадцять років після закінчення першої світової війни. Гастон, людина, що воювала проти Німеччини й наприкінці війни потерявший пам’ять, разом з мэтром Юспаром, повірником, що представляє його інтереси, і герцогинею Дюпон-Дюфон, дамою-патронесою притулку для душевнохворих, де Гастон провів останні вісімнадцять років, приїжджають у багатий провінційний будинок, що належить панам Рено – передбачуваній сім’ї Гастона. Кілька сімейств, члени яких під час війни пропали без звістки, претендують на

споріднення з Гастоном. Багатьох з них, імовірно, залучає його пенсія по інвалідності, який всі ці роки він не мав права розпоряджатися і яка тепер становить суму двісті п’ятдесят тисяч франків. З іншими чотирма сімействами в Гастона зустріч повинна була відбутися ще раніше, однак герцогиня вирішила віддати пріоритет сім’ї Рено, взявши до уваги її суспільне становище й добробут. Гастон уже бачив не одне сімейство, що було в притулок для зустрічі з ним, але ніхто з них не розбудив у ньому спогадів

Метрдотель попереджає гостей про появу Рено, і ті на час відсилають Гастона погуляти в сад. У вітальню входять передбачувана

мати Гастона, або, вірніше, мати Жака – так кликали її зниклого без звістки сина; його брат, Жорж, і дружина Жоржа, Валентина. Після взаємних вітань пані Рено виражає обурення із приводу того, як раніше при колишньому керуючому притулку влаштовувалися очні ставки із хворими. Тоді вони бачили Гастона протягом усього лише декількох секунд. Пані Рено і її невістка зупинилися після тої зустрічі в готелі в надії ще хоч разок подивитися на Гастона.

Валентина навіть улаштувалася в притулок белошвейкой, щоб бути до нього ближче. Входить Гастон. Як і колись, він нікого не довідається

За дверима тим часом юрбиться прислуга й жвава обговорює знову прибулого. Майже всім їм здається, що вони довідаються в Гастоне свого колишнього хазяїна, Жака, молодшого сина пані Рено, але ніхто з них не виражає із цього приводу ні найменшого захвату, тому що всі, крім покоївки Жюльетты, не бачили від нього в минулому нічого гарного й раді були звістці про його смерть. Пані Рено й Жорж відводять Гастона в кімнату Жака, обставлену безглуздими меблями, зробленої по малюнках самого Жака. Гастон розглядає якесь незвичайне спорудження з дерева, воно немов вигнуто бурою. Пані Рено розповідає Гастону, що в дитинстві він терпіти не міг займатися музикою й у люті давив скрипки каблуками

Пюпітр для нот – єдине, що залишилося з тої пори. Він розглядає свою фотографію у дванадцятирічному віці. Він завжди вважав, що був блондином, соромливою дитиною, але пані Рено запевняє, що він був темним шатеном, цілими днями ганяв у футбол і трощив усе на своєму шляху. Незабаром Гастону стають відомі й інші обставини життя Жака, Він довідається, що в дитинстві любив стріляти з рогатки й знищив всіх коштовних птахів у вольєрі своєї матері, а один раз каменем перебив собаці лапу

Іншим разом піймав мишу, прив’язав до її хвоста нитку й тягав її за собою цілий день. Несколко пізніше він поубивал безліч нещасних зверушек: білок, пещення, тхорів, а з найкрасивіших велів зробити опудала. Гастон у здивуванні. Він цікавиться, чи був у нього в дитинстві друг, з яким він ніколи не розставався, обмінювався думками? З’ясовується, що друг у нього дійсно був, але під час бійки з Жаком він упав зі сходи, зламав собі хребет і назавжди залишився паралізованим

Після цього випадку друзі перестали спілкуватися. Гастон просить показати йому місце бійки. Він почуває, що його передбачувані родичі явно щось недоговорюються

Гастон довідається, що при бійці була присутня служниця Жюльетта. Він просить її прийти й докладно розпитує дівчину про обставини нещасного випадку. Жюльетта схвильовано розповідає Гастону, що до заклику Жака на війну вона була його коханкою. Його друг спробував теж за нею доглядати; коли Жак застав його що цілує Жюльетту, те побився з ним, коли ж той упав, Жак підтаскав його за ноги до краю сходів і зштовхнув долілиць. У кімнату Жака входить Жорж, і Жюльетте доводиться вийти

Жорж заспокоює Гастона, запевняючи, що це був лише нещасний випадок, хлоп’яцтво. Він, сам багато чого не знаючи й не вірячи слухам, уважає, що це була бійка, причиною якої стало суперництво спортивних клубів. Від Жоржа Гастон довідається, що Жак винний і в інших злочинах. У свій час зачарував давню приятельку сім’ї, одну літню даму, і виманив у неї п’ятсот тисяч франків, нібито як посередник якоїсь великої компанії. Підписав їй фальшивий вексель, а коли все відкрилося, у Жака залишалося всього кілька тисяч франків

Інші він спустив у якихось кублах. Сім’ї довелося виплатити величезну суму. Після всіх цих оповідань Гастона воістину захоплює та радість, з який Рено готуються знову прийняти в лоно сім’ї свого сина й брата, Однак виявляється, що список його “подвигів” ще не закінчений. Крім усього іншого, він ще й спокусив дружину Жоржа, Валентинові. Розмова їм продовжити не вдається через появу пані Рено.

Та возвещает про прибуття численних родичів, що бажають поприветствовать Жака, що повернувся. Гастон не в захваті від майбутньої йому процедури. Він запитує пані Рено, чи були в житті Жака які-небудь радості, не касавшиеся школи, хоча б у той короткий проміжок часу, коли він уже распрощался з підручниками, але ще не взяв у руки гвинтівку

З’ясовується, що в той час, майже рік, мат” з ним не розмовляла, оскільки перед тим він образив її й не попросив прощення. Навіть на фронт Жак пішов, не попрощавшись із матір’ю, тому що жоден з них не бажав зробити перший крок назустріч іншому. Гастон, у пориві збурювання тим, що мати відпустила сина на війну, навіть не попрощавшись, повторює слова Жака, сказані їм у сімнадцять років, коли мати не дозволила йому женитися на швее.

Він говорить, що ненавидить її й не бажає, щоб його називали Жаком. Після відходу матері Жака і його брата в кімнаті з’являється Валентина. Вона нагадує йому про їхню колишню любов і наполегливо вимагає відновлення колишніх відносин. Гастон нізащо двічі не бажає ставати зрадником власного брата, він взагалі не впевнений, що він Жак і що залишиться в цьому будинку. Тоді Валентина вказує йому на незаперечний доказ: у Жака під лопат” який є невеликий шрам, якого не помітили лікарі

Цей слід залишила, Жаку капелюшною шпилькою сама Валентина, коли вирішила, що він їй змінює. Коли вона йде, Гастон виявляє в себе цей шрам і гірко ридає. На наступний ранок у будинок Рено є інші чотири сімейства, що претендують на споріднення з Гастоном. Серед них перебуває хлопчик, що приїхав з Англії зі своїм адвокатом, мэтром Пиквиком. Хлопчик, бродячи по будинку, випадково заходить у кімнату Гастона, Він розповідає йому, що доводиться передбачуваним дядьком Гастону, що всі його родичі й друзі затонули разом з кораблем “Нептуния”, коли він був ще дитиною

Переговоривши з адвокатом хлопчика, Гастон повідомляє герцогиню, що він і є розшукуваний племінник хлопчика, і назавжди йде з будинку Рено, оскільки не бажає починати нове життя з багажем старих гріхів і постійно перебувати в оточенні незліченної кількості родичів, які своїм видом щохвилини будуть йому про їх нагадувати


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено “Пасажир без багажу” Ануя

Categories: Скорочені твори

Links