Скорочено “Ля-ля-ля” Олійника

Колись Шаляпіна і Гмирю (1) Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати (2) ногами Й варіювати (3) “ля-ля-ля!” Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! Збагни – чи спів то, чи розмова? Щось шепче й вертиться, кружля.

Ані мелодії, ні слова! Лящить обридле “ля-ля-ля!” Я 6 не писав про безголосся І про таких молодиків, Та щось багато розвелося У нас подібних “співаків”!.Скінчивши,

радіо включаю, А в репродукторі (4) здаля – З тією ж силою лунає Оте крикливе “ля-ля-ля!” (1) Шаляпін Ф. (1873-1938) – російський співак; Гмиря Б. (1903-1969) – український співак. (2) Бацати – різко бити. (3) Варіювати – співати по-різному. (4) Репродуктор (гучномовець) – радіопристрій.

У часи гумориста Степана Олійника естраду, радіо, телебачення заполонили беззмістовні пісні під фонограми. Та й музику інколи важко було назвати музикою. Отже, поет виступив проти такого “псевдомистецтва”. На жаль, майже таке ж становище в музичній культурі й нині. Заміть цікавих, змістовних, глибоких і щирих слів – один рядок, що нав’язливо повторюється в різних варіаціях, оте саме “ля-ля-ля”. Недаремно ж кращі співаки, композитори все частіше звертаються до народної пісні, що завжди була взірцем єдності змісту та форми, слів і мелодії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено “Ля-ля-ля” Олійника