Скорочено Історія Русів

Відразу варто відзначити, що “Історія Русів” написана в 18 столітті і всі дати в цьому скороченому варіанті книги вказані “за старим стилем”, тобто за Юліанським календарем.

Володимир Великий у 988 році об’єднав в руські князівства і хрестив Русь. Після Володимира Руссю управляли його сини: Ярослав Мудрий і Володимир II. Вони правили розділеними князівствами, але 1238 року правлінню прийшов кінець через нашестя хана Батия. Батий захопив Україну.

1320 року литовський князь Гедимін вигнав монголів і завоював Україну. Країна перебувала

під протекцією Литви, а в 1386 році відбувається об’єднання Польщі, Литви та України.

У 1506 році в Малоросії (так тоді називали Україну) вибирається перший гетьман – Пренцлау Лянцкоронський, який звільняє південь України і створює там Запорізьку Січ. Після Лянцкоронського гетьманом стає Дмитро Вишневецький, який більше прославився не війнами, а зведенням і поліпшенням міст. В 1514 Україна знаходить третього гетьмана – Євстафія Ружинського. Він переформировал козацькі війська і навів в них порядок, а в 1516 році під Білгородом розбив кримського хана Мелік-Гірея.

У 1534 році під містечком Заславля

татар розбиває вже четвертий гетьман – Венжик Хмельницький. Весь цей час польські королі намагалися вирівняти українське шляхетство (дворянство) з литовським та польським. Справа в тому, що шляхта Польщі та Литви не визнавала шляхти України, вони вважали українців своїми рабами. У 1569 році новий гетьман Михайло Вишневецький разом і Іваном Грозним звільнили від облоги Астрахань. Від гетьмана відділилися і п’ять тисяч козаків і звели під Азовом місто Черкасск. Туди ж переселилися й козаки Донські.

1574 – новий гетьман Григорій Свірговскій, який помер в Молдавії в війнах проти турків. Через два роки правління Свірговского гетьманом обирається Федір Богдан, який пішов війною на Крим і воював з ханом Дівлат-Гіреєм. Він захопив Крим та після підписання мирного договору пішов війною на Туреччину, пройшов її з заходу на схід, знищивши безліч міст.

У 1579 році гетьманом стає Павло Підкова. Він йде війною на Волоха, захоплює місто Бухарест. Підкова відпускає війська на Україну і після цього його підступно вбивають. У 1582 році гетьманом стає Яків Шах, який пішов на Бухарест, щоб помститися за Павла Підкову. За цей польський король засудив його до кінця життя. В 1583 гетьманом стає Дем’ян Скалозуб. Він вийшов у Чорне море з козаками і нападав на іноземні кораблі, які везли з Криму українських рабів. Але такі акції звільнення не сподобалися татарам, вони напали на Скалозуба, схопили його живим і відвезли до Криму, де він і помер в ув’язненні від голоду.

У 1592 році Україна знаходить нового гетьмана Федора Косинського, за час правління якого український народ дуже потерпає від Унії – католицький Рим хотів залучити українців до католицизму. У 1595 році в Бресті скликається рада, в якій брали участь представники різних релігійних напрямів. Там українські священики зрадили православну церкву і свій народ. Гетьман Косинський один з небагатьох виступив проти Унії і його стратили в Бресті. Після цього польські війська зайняли Україну і почався примус до католицизму.

1596 – новий гетьман Павло Наливайко, якого обрали не поляки, а козаки. Гетьман з військом ходив з одного українського містечка в інше, знищуючи поляків. Коли в Україні практично не залишилося поляків, був підписаний мир з польським королем. У 1597 році гетьман здійснює візит до Польщі, де його схопили і стратили. Після смерті Наливайка поляки стали знищувати простих українців, силою викорінювати їх православну віру. Щоб залишитися живими і при грошах представники української шляхти прийняли Унію. Багато додали до свого прізвища закінчення “-кий”, щоб бути більше схожими на поляків.

У 1598 році на Січі обирається новий гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Він збирає козаків і йде війною на татар, які, скориставшись польським свавіллям в Україні, напали на прикордонні села і забрали до Криму багато полонених. Конашевич-Сагайдачний захоплює міста Кефу і Козлов, звільняє полонених. Польща, вирішивши використовувати Конашевича-Сагайдачного в своїх цілях проти Туреччини, стверджує його як Гетьмана Запорозького. Він розбиває турків за Дністром на Буковині, під містом Галаца, в Молдавії та Валахії. Розбиває татар з бранцями над гирлом Кінських Вод (річка Самара). Після цього не воював, а наводив порядки всередині країни, боровся з Унією. Помер в 1622 році.

У ці часи, а саме в 1604 році, розгорілася війна між Польщею і Росією, а полем битв і баталій стала Україна. Через зраду і боягузтва полковників, українські козаки билися на боці поляків. Після смерті Конашевича-Сагайдачного утиск українців поновився, а вибирати Гетьмана поляки заборонили. Турки напали на Польщу і розбили польські війська під Цецорою. Українці були змушені битися на боці Польщі, а після поразки в полон до турків потрапляє молодий Богдан Хмельницький. Його батька вбивають. Але в 1629 році король Польщі Сигізмунд викуповує Хмельницького з полону і залишає його при собі з-за великого розуму Богдана і гарної освіти. Хмельницького один раз відпускають в Україну і він приїжджає до фортеці Кодак, яку звів Чаплицький. Хмельницький сказав Чаплицькому, що фортецю можна взяти і вона не є неприступною, після чого Богдан був заарештований. Але Хмельницького випускає донька Чаплицького, а король Сигізмунд наказує відрізати Чаплицькому один вус за беззаконня.

У 1624 році українськими козаками, які повстали проти польських знущань, обраний Гетьман Тарас Трясило. Він розбиває поляків під Переяслове і виганяє їх з України разом з євреями. В 1632 Гетьманом стає Семен Перев’язка, який зраджує Україну і в країну починають повертатися поляки. Через рік Гетьманом стає Павлюга, який зі своїм військом зазнав поразки від польських військ під командуванням Конєцпольського.

1638 року Гетьманом стає Стефан Остряниця (Острянин), який таємно збирає війська і розбиває армію Лянцкоронського, після чого поляки підписують мирний договір. Правда, при першій же можливості поляки забувають про договір і хапають Остряницю. Гетьмана і козацьку старшину стратили жорстокими способами (витягували жили, ламали кістки) у Варшаві. Їх дружинам відрізали груди, а дітей посмажили на вогнищі. Поляки знову почали окупувати Україну, де могли вбивати і гвалтувати. З 1639-го новий Гетьман Карп Півторакожуха намагається об’єднати українські війська, але марно. У 1642 році почав боротися проти поляків новий Гетьман Максим Гулак, але теж марно. У підсумку, він перейшов на бік татар і турецького султана.

1646 – поляки самі вибирають Україні гетьмана – Івана Барабаша, який повинен тримати українців у покорі. Генеральним писарем став відправлений з Польщі Богдан Хмельницький. Він умовив Барабаша написати в 1647 році лист королю Польщі Владиславу IV, поскаржитися на польський беспредел. Владислав IV відповів, що нічого зробити не може, і козаки самі повинні себе захищати шаблею і мушкетом. Хмельницький хитрістю отримав у Барабаша цей лист і поїхав з ним на Запорізьку Січ. Приїхавши до запорожців, Хмельницький вмовляє йти їх проти поляків. Під командуванням Хмельницького козаки захоплюють місто-фортецю Кодак, а потім відбивають атаку військ Барабаша та Стефана Потоцького. Барабаш після поразки утопився, а Стефан Потоцький потрапив в козацький полон. 1 жовтня 1647 Хмельницький офіційно оголошується Гетьманом. Він вирішує шукати допомоги у татар і відсилає хану Іслам-Гірею польських полонених. До Криму їде і син Богдана – Тимофій Хмельницький.

1648 – у квітні Хмельницький і його армія в 25 тисяч козаків розбиває Гетьмана Потоцького під Жовтими Водами. У травні Хмельницький нападає на Кам’янець-Подільський і захоплює його. Польських полонених разом з Потоцьким відправляє до Криму як подарунок. Війська Хмельницького поділяються і звільняють села і міста по всій Україні. Сам Хмельницький доходить до Білої Церкви і там пише універсал до народу, в якому зазиває усіх до боротьби. Після цього армія йде під Корсунь, де розбиває поляків під командуванням Калиновського. В цей час частина козаків під командуванням писаря Кривоноса бере місто Бар, а інша частина під командуванням Генерального осавула Родака бере Новгород-Сіверський. 6 серпня – перемога Хмельницького під Пилява (Пилявцями), де за поляків боролися наймані німці.

В бою під Пилявою вмирає Гетьман Калиновський. Після цього армія Хмельницького звільняє Львів і Замостя. Хмельницький відправляє на допомогу Ліпуле в Молдавію свого сина Тимоша Хмельницького і татар Тугай-Бея. 1 жовтня Хмельницький тріумфально в’їжджає до Києва. Король Польщі Владислав IV хоче налагодити відносини з Україною і надсилає гетьманську булаву, але незабаром помирає, а новий король Ян Казимир наказує Хмельницькому йти війною на Москву. Хмельницький відмовляється, що призводить до нової війни.

У 1649 році король Ян Казимир оголошує “посполите рушення” проти України і збирає 300 тисяч воїнів. 25 березня Хмельницький розбиває поляків під Збаражем, якими командував Ярема Вишневецький. 17 червня Хмельницький розбиває стотисячне військо поляків під командуванням короля Яна Казимира під Зборовом. Хмельницький повертається в Збараж і 7 вересня підписує з поляками мирний договір. Тоді ж з Молдавії повертається Тимофій Хмельницький і Тугай-Бей, вони разом перемогли угорців.

У травні 1650 в Чигирин до Хмельницького приїжджають посли Польщі, Росії та Туреччини, і пропонують для України протекторат. Але Хмельницький всі пропозиції відхиляє. Тимофій одружується на дочці молдавського государя Ліпули. Після він розбиває угорські та мультянскі армії, але несподівано нападають поляки і Тіфош укривається в місті Сучава. Під час обходу стін в нього потрапляє ядро з польської гармати, йому відриває руку і він помирає. Помирає Адам Кисіль після нападу козаків на його українські маєтки, за що Хмельницький страчує козаків. В цей час Хмельницький збирає армію в 70 тисяч вояків. 7 липня поляки нападають, але Богун відбиває атаку і перемагає їх під Краснопіллям. Пізніше Богун розбиває поляків під Купчіцамі, а потім разом Хмельницьким під Житомиром. Король Польщі оголошує друге “посполите рушення” проти України.

1651 – битва під Берестечком, де 300 тисяч поляків перемогли 72000 козаків через те, що з поля бою втекли союзники татари. Хмельницький погнався за татарами, щоб повернути їх, і в цей момент поляки розбили козацьку армію. Але скоро Хмельницький і решта козаків знову зустрічаються і створюють армію. 27 серпня Хмельницький розбиває армію Радзивілла під Фастовом. Далі слідують козацькі перемоги під Масловому, Білою Церквою. 1652 – 29 квітень Хмельницький розбиває армію польського короля під Жванцем (Кам’янець) і підписує мирний договір. До Хмельницькому їдуть посли з різних країн і дають 10 місяців для підготовки військ проти Росії. До того ж, Хмельницькому потрібно визначитися, до якої країни приєднати Україну – до Росії, Туреччини чи Польщі. Хмельницький та його старшина вирішують приєднатися до Росії.

6 січня 1654 – Переяславська рада, на якій був скликаний народ і армія і оголошено про приєднання до Росії. Тоді ж були підписані всі відповідні документи. 15 квітня 1655 – почали діяти польські війська. У відповідь Хмельницький з армією висувається до польських кордонів. Полковник Іван Золотаренко відправлений з військом на місто Смоленськ, який Росія вважає своїм, а Польща – своїм. Облога Смоленська почалася 27 травня і у вересні місто впало. Далі Золотаренко взяв міста Гомель і Новий Бихів.

1656 – Радзивілл з військом виступає назустріч Золотаренко і вони зустрічаються під річкою Березиной, де перемагають козаки. Золотаренко проходить Білорусь і Литву, бере місто Вільнюс. Але після повернення Івана в Україну його вбивають наймані католицькі священики. В цей час Хмельницький відбиває татаро-польські набіги під “Дрижіполем” і жене ворога з України. Об’єднані війська України і Росії йдуть до Польщі і захоплюють Броди, Львів, Замостя, Люблін, після чого Хмельницький повертається в Україну. Він допомагає шведам в їх війні з поляками – відправляє шведам 10 тисяч козаків. Хмельницький підписує короткочасний мир з татарами, щоб під ногами не плуталися. Гетьману також приходять листи з Риму та Німеччини – його лякають війною якщо він не відступиться від Росії. В цей час шведи з українськими козаками беруть Краків і Варшаву.

1657 – Гетьман Богдан Хмельницький сильно хворіє. Гетьман Хмельницький, відчуваючи свою близьку кончину, зібрав нараду і, звітувавши про стан справ, попросив бути дружними та одностайними. Подякував за те, як його шанували, і сказав, що треба обрати нового гетьмана ще за його життя, щоб він передав усі знаки влади, клейноди та печатку, поділився деякими таємницями та дав корисні поради. Вказав на кількох полковників, які, на його думку, могли б прийняти гетьманство.

Всі були в печалі і сказали, що вони нікого не хочуть у гетьмани, як його сина Юрія Хмельниченка, – хай унаслідує славу батьківську. Богдан Хмельницький заперечував, говорив, що син його ще молодий для цього, але товариство наполягало.

Гетьман, запросивши до себе Юрія, передав йому владу і попросив служити вітчизні вірою й правдою, як це робив він. Громаді ж сказав підтримувати молодого обранця, давати добрі поради, бути завжди мужніми, як і їхні предки-слов’яни.

7 серпня новим Гетьманом стає його син Юрій Хмельницький. 15 серпня Богдан Хмельницький помираєПоховали гетьмана у власному містечку Суботові.

1658 – Генеральний писар Іван Виговський підбиває Юрія Хмельницького відлучитися від Росії і приєднатися до Польщі, а сам розповідає про це царю в Москві. Юрій Хмельницький зі ганьбою біжить на Січ, а Гетьманом стає Виговський. Про цю ситуацію дізнається Пушкаренко і розповідає царю в Москві, що Виговський зрадник і тримається Польщі.

1659 – російські війська під командуванням Трубецького входять в Україну з таємним наказом заарештувати Виговського. Під Конотопом Виговський разом з поляками розбиває російські війська. Виговський проголошує возз’єднання України та Польщі. На Виговського виступає армія Пушкаренко і перемагає його під Полтавою. Але сам Пушкаренко був переможений і убитий татарами, яких найняв Виговський. В Україні збирається армія українських повстанців під командуванням Івана Безпалого, вони повністю розбивають Виговського і виганяють його з України. В Україну входять російські війська під командуванням Григорія Ромодановського і висуваються до Чигирина, щоб взяти участь у нових виборах Гетьмана. На ці вибори повертається з Січі Юрій Хмельницький та його вибирають Гетьманом.

27 квітня 1660 – Юрій Хмельницький приносить нову присягу. Він виганяє з України всіх поляків. Для допомоги цар надсилає війська на чолі з Шереметьєвим. Об’єднана армія розбиває польську армію під Острогом. Але між Хмельницьким і Шереметьєвим сталася сварка через військової контрибуції (грошей) і вони звернулися до царя. Цар виступив на стороні Шереметєва, що обурило Хмельницького, він знову поїхав на Січ, де оголосив, що підкоряється Польщі і татарам. Наказним Гетьманом козаки обрали Якима Сомка.

1662 – об’єднані війська Хмельницького, поляків і татар розбивають війська Шереметєва під Чудновом, самого Шереметєва татари женуть собі в полон, де він пробуде 20 років. Хмельницький хотів захопити Чигирин, але Сомко та Ромодановський розбивають армію Хмельницького під Криловим. Потім відбулися битви під Переясловом і Каневом. Юрій Хмельницький, повністю розбитий, сховався в Лубенському монастирі і через рік постригся в ченці. Але складності долі Хмельницького на цьому не закінчилися: король Ян Казимир знайшов Юрія Хмельницького в монастирі і силою звідти витягнув, щоб зробити Гетьманом. Але коли Хмельницький став Гетьманом, він сказав, що буде триматися Росії. Тоді Хмельницького вивезли і сховали в польських лісах. Але незабаром Юрій Хмельницький став Гетьманом 4-й раз за наказом Османської імперії. Але і цього разу Юрій оголосив, що буде триматися Росії. Тоді його відправили в полон в Царгород, де він пробув 14 років, а помер в Греції. Але це все сталося значно пізніше, а поки в Україні обрали нового Гетьмана – Івана Брюховецького. Але багато полковників, а особливо Тетеря та Дорошенко, були проти Брюховецького, і тому були змушені перейти на бік Польщі.

1663 – король Польщі і українські полковники йдуть війною на Україну, на місто Глухів. Але після облоги король і військо відступають, і їх переслідують росіяни і Брюховецький. В бою вбито Тетерю. Відбуваються битви під Чигирином і Білою Церквою, де вмирає Чернецький. Через присутність татар в боях під Білою Церквою Сірко, отаман від Брюховецького, захоплює і спалює Бєлгород. 1665 – в заміну Чернецькому з Польщі вибирають Шаблико, який йде до Білої Церкви, але там зазнає поразки. Тоді Польща обирає Дорошенка Гетьманом для України. 1666 – на прохання Брюховецького на Україну приїжджають бояри, щоб організувати збір податків. Але в Україні багато хто проти “податків на все” і трапляються бунти. Скориставшись цим в Україну з військом входить Дорошенко. 1667 – поляк Ян Собіевскій з польським військом входить в Україну і каже, що це він Гетьман, а не Дорошенко. Тоді Дорошенко його розбиває. Далі Дорошенко їде до Криму для допомоги хану від Сірка. Сірко їде на Січ. Між Польщею і Росією підписується мир на 30 років.

1668 – Брюховецький, більше не довіряючи Росії, відсилає гінців до Криму і Туреччини, щоб попросити протекції. Але козаки проти і вибирають Гетьманом Дорошенка, а Брюховецького вбивають. У той же час запорожці не хочуть Дорошенка і вибирають собі Суховія. 1669 – Росія проводить в Україні вибори Гетьмана і вибирає Многогрішного, який виступає за протекцію Росії. Дорошенко змушений звернутися за допомогою до турків. Через договори султана і Дорошенка від Суховія йдуть татари, він не може більше нічого вирішувати і передає своє Гетьманство Ханенку. Дорошенко переслідує Хананка і вони сходяться в битві під Жовтими Водами, де битву виграє Ханенко. Але на нього нападає Сірко та звільняє Дорошенка. 1670 – Ханенка визнають Гетьманом в Польщі. Тоді Дорошенко нападає на нього в Умані, але програє бій і біжить. 1671 – Дорошенко перемагає Гетьмана Многогрішного в битві під Чигрин-Дібровою. 1672 – Многогрішний помирає від ран і Москва зазиває козаків вибирати собі нового Гетьмана. Гетьманом стає Іван Самойлович. Дорошенко об’єднується з турками і татарами і йде війною на Ханенка, який об’єднується військом з поляками. У підсумку, після жорстоких битв, укладається мир. 1673 – Через часті татарські набіги на межі України Сірко, отаман Запорізької Січі, йде війною на Крим і проходить його весь з вогнем і мечем.

1674 – російські війська разом з Гетьманом Самойловичем йдуть в Україну, щоб об’єднати її. Ханенко здається відразу, але Дорошенко не здається. Після своєї поразки в битві під Орлівцем Дорошенко біжить в Чигирин. У 1675 році Дорошенко, втративши авторитет через прив’язаність до турків, їде на свою батьківщину (село Сосниці) і живе там до смерті. У 1676 році помирає російський цар Олексій Михайлович, а коронується Федір Олексійович. Росія воює з турками. У 1677 році турки осаджують Чигирин, але програють битву. Але через рік вони все-таки беруть Чигирин і займають частину Малоросії (Задніпровська Малоросія). 1682 – цар Федір вмирає, коронують Івана та Петра Олексійовича.

1683 – на території Задніпровської України хоче зміцнитися Польща і вибирає там своїх Гетьманів. Дмитро Могила воює проти турків і татар. У 1686 році Росія йде війною проти Польщі. 1687 – правління Росією бере в руки Софія Олексіївна через молодість і незрілості своїх братів. Вчиняється Великий похід на Крим, але він провалюється через голод людей і худоби, адже татари спалюють всю траву Дикого поля. Вся відповідальність покладена не на главу походу Василя Голіцина, а на Самойловича – його з родиною виганяють в Сибір. Влітку 1687-го вибирають нового Гетьмана Івана Мазепу. 1688 – Мазепа готується до війни з Кримом і зводить місто Самар (Богородична фортеця).

1689 – другий похід на Крим, який очолили Голіцин, Мазепа, Долгоруков, Шереметєв та інші. Але татари підкупили Голіцина і він підписав з ними мирний договір, а щоб не заважав Мазепа, його відправляють послом в Москву. Але цар Петро Олексійович, який перебрав правління, страчує Голіцина як зрадника і змовника з царівною Софією. Голіцина відправляють до Сибіру, а царицю Софію – в монастир. Мазепа повертається в Україну і створює собі охорону. 1690 – на землі України приходить спустошлива сарана. Козаки осаджують татарські міста Очаків і Буджак, чергують під Самарою, осаджують Акерман і Кілію. Мазепа проявляє свій строгий характер і наводить порядки у війську – відправляє Палія до Сибіру на 15 років. У 1692 року хан Іслам-Гірей хоче вчинити змову і посилає в Переяслав татар, щоб ті проголосили Гетьманом Петрика. Але вони були вигнані з України осавулою Гамалією, а в наступні роки ті війська були розбиті, а сам Петрик убитий.

1695 – великий російсько-український похід на Крим і турків. Шереметєв і Мазепа захоплюють багато міст, цар Петро бере в облогу Азов, але без результату. 1696 – другий похід на Азов, який став успішним. У перебігу наступних трьох років турки намагаються відвоювати свої міста (такі, як Кизикермен), але без успіхів. У 1699 році Росія підписує з турками мирний договір на 30 років. Уже через 2 роки, в 1701 році, Росія йдуть війною проти Швеції. Російські осаджують місто Нарва, але програють бій. Українці воюють за Росію в різних корпусах під командуванням Рєпніна і Шереметєва в Ліфляндії, Курляндії, в Литві та на кордонах Росії. У 1705 році Гетьман Мазепа входить до Польщі, щоб вигнати звідти шведів. В цей час Мазепа таємно зустрічається зі шведським королем і задумує віддати Україну під шведську протекцію.

У 1706 році Мазепа вибирає полковників, які можуть його не підтримати, і відправляє їх з військом на безнадійний бій, де полковників вбивають. Через два роки шведи виступають на Росію, а Мазепа оголошує народу про підпорядкування Швеції. Козаки, які були не згодні з Гетьманом, йдуть від нього до царя, а той обіцяє їм нового Гетьмана і приписує козаків до полків Меншикова. Меншиков перемагає шведів в боях на території Білорусі. Далі Меншиков йде на Батурин, де розміщується резиденція Мазепи, захоплює місто, забирає всі цінності, а потім вбиває всіх городян і козаків. Мазепа намагається підготувати Новгород-Сіверський до приїзду шведського короля, але цар Олексій захоплює місто. Шведи входять в Україну, але Мазепа зустрічає їх вже без війська, як вигнанець.

1709 – вибирається новий Гетьман Іван Скоропадський. 27 червня відбувається генеральна битва під Полтавою – шведи, їх король і Мазепа проти росіян і українців. Шведи зазнають поразки, а король і Мазепа біжать в Бендери. В Бендерах Мазепа і вмирає. 1710 – турки і шведи хочуть врятувати ситуацію і вибирають в Україні свого Гетьмана – Пилипа (Пилипа) Орлика. Орлика підтримують і запорізькі козаки. Через останню війну і безліч трупів на територію України приходить страшна чума, а після неї – полчища сарани. 1711 – король Швеції вмовляє турків на війну з Росією. Українці йдуть на Крим і Туреччину. Турки зустрічають війська в Молдові та Катерина I домовляється про мир. За мирний договір турки забирають Азов, а Польща купує всю Задніпровську Україну по самий Київ. Російські війська розподіляються по квартирах Києва та страшно безчинствують, роблять що хочуть без покарання. Меншиков утискає права українців, а за найменше порушення відправляє їх у вигнання.

1718 – цар Петро I і Скоропадський відвідують нове місто – Санкт-Петербург. У Києво-Печерському монастирі трапляється пожежа і згорає велика кількість старих книг. 1721 – підписується мирний договір з Швецією. У тому ж році Петро I проголошує себе монархом і Імператором. Через рік цар будує в Україні Колегію, яка збирає податки і відповідає за суди. Помирає Гетьман Скоропадський. Імператор йде на Астрахань, Персію. В Москву їде багато полковників, поскаржитися на росіян, податки і свавілля. Але всіх їх садять у в’язницю. Перед 1724 року багато полковників вмирають в російських в’язницях. Коронується Імператриця Катерина I, дружина Петра, який сильно хворіє. Скоро Катерина I випускає в’язнів, а через рік після цього (1725) Петро I вмирає.

1727 – Катерина I вмирає і царем стає Петро II. Він береться наводити порядок в країні, усуває в Україні Колегію і податки, відсилає Меншикова в Сибір. В Україні обирають нового Гетьмана – Данила Апостола. Для України наступають світлі часи. Але Петро II вмирає в 1730 році від віспи і в Імператриці коронують Курляндскую герцогиню Анну Іванівну. Українці працюють і помирають на будівництві Української лінії, яка відокремлює татар від України та Росії. 1733 р – полковник Лизогуб з російськими та українськими воїнами йдуть на Польщу, щоб ізнать звідти самозванця Лещинського. Лещинського виганяють, а війська Лизогуба здобувають перемогу за перемогою. У 1734 році помирає Гетьман Апостол і для управління Україною знову засновується Колегія на чолі з Шаховским. Після Шаховського главою Колегії були Баратінскій, Олександр Румянцев. В Україні виникає Міністерська канцелярія (або Таємна Експедиція), де катують людей по будь-якому доносу.

1735 – кінець походів на Польщу, починаються походи на Крим і Туреччину. Там трапляється поразка полковника Галецького в битві з татарами, після чого фельдмаршал російський граф фон Мініх зненавидить всіх українців. Війська проходять через весь Крим, здобуваючи тільки перемоги. 1740 – захоплення турецьких міст Ачак і Азов, після чого з турками надовго підписується мирний договір. Коли генерал Румянцев поїхав підписувати мир з турками, виконуючим обов’язки став Лєонтєв, але він ненавидів і принижував українців, тому російський Сенат поставив замість нього Івана Неплюєва. Через рік помирає цариця Анна і коронується донька Петра I – Єлизавета Петрівна. Вона відрізнялася добротою і хорошим ставленням до українців, приїжджала до Києва.

1750 – вибирається новий Гетьман – Кирил Розумовський. До 1755 року в Україні скасовується багато поборів та податків. У 1756 році Росія і Україна воює проти Пруссії за свого союзника Марію Терезу (Імператриця Риму). Єлизавета помирає в 1761 році і царем стає Петро III, який за свої півроку правління знищив Таємну Канцелярію в Україні. 1762 – Імператрицею стає Катерина Олексіївна II. У 1764 році Імператриця позбавляє гетьманства Гетьмана Розумовського, а через рік в Україні з’являється Колегія на чолі з графом Румянцевим, яка управляє країною замість Гетьмана. Але Колегія правила країною мирно і за законами, на відміну від попередніх Колегій. У 1769 році почалася війна з турками.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено Історія Русів