Скорочено Доктор Живаго Пастернаку Б. Л

На початку роману його героєві Юрію Живаго – десять років. Мати його вмерла, а батько, що розорився мільйонер, зводить рахівницю з життям, викинувшись на ходу з кур’єрського поїзда. У його руйнуванні й загибелі винуватий богатий і підлий адвокат Комаровский. Дядько хлопчика, Микола Миколайович Веденяпин, перевозить Юру в Москву й поселяє в родича – професора Громеко.

У професорському будинку на Сивцевом Вражке буває велика кількість людей – інтелектуальна, духовна атмосфера сприяє розвитку Юри. Дочка професора Тоня й однокласник

Миша Гордон стають його близькими друзями, так що самотнім він себе не почуває. У той час в інтелігентних будинках були прийняті домашні концерти.

Під час одного з таких концертів запрошений музикант одержує звістку, що в готельному номері намагалася звести рахівницю з життям Амалия Карлівна Гишар, його близька знайома Професор відправляється на допомогу, за ним погоджуються Миша і Юра. Хлопчики коштують у прихожей. Юра уражений видом сплячої в кріслі дівчини – це Лара.

Вона надзвичайно жіночна. Їй тільки шістнадцять років, вона гімназистка, але й виглядає старше, і відчуває себе теперішньою жінкою Так

так воно і є: адвокат Комаровский – коханець її матері – став і її коханцем, зовсім підкоривши Лару своїй волі. Властиво, через жахливі підозри, що дочка – її суперниця й жертва негідника, і намагалася покінчити із собою Амалия Карлівна. Однак усе обійшлося, підозри розсіяні – і Лара хитренько підморгує глумливо дивиться на неї Комаровскому.

Ця безмовна розмова глибоко впечативается на згадку Юри. Живаго довідається Комаровского: це він колись у поїзді ретельно згуртовував його батька, після чого той і викинувся з вагона. Проходять роки, Юра стає студентом-медиком.

Мати Тоні, довго й важко боліла, з’єднала руки юнака й дівчини: вони створені друг для друга Один раз зимовим вечором він їде з Тонею на різдвяну ялинку в гості. Юра любується замерзлими вікнами, у його голові складаються вірші: “Свіча Горела на столі, свіча Горела…” Саме за цим вікном Лара говорить своєму залицяльникові Паші Антипову, що він повинен урятувати її від загибелі. Потрібно негайно обвінчатися! На ялинці у Свентицких веселяться Юра й Тоня, Комаровский грає в карти.

На цю же ялинку є й Лара. Положення її важке, помилкове: вона бере гроші в Комаровского – їй потрібно виручати свого братика-шалапута Родю від карткових боргів так ще й посилати гроші засланому батькові Ори. Родячи, щоб одержати гроші, загрожував самогубством, і Лара відібрала в нього револьвер Із цього револьвера вона й вистрілила на різдвяній ялинці в негідника-адвоката.

Однак промахнулася – куля потрапила в товариша прокурора московської судової палати. Поранений залишився живий, а Комаровский зумів звільнити коханку з в’язниці. Вона занедужала важкою нервовою гарячкою, але сильний організм допоміг їй видужати.

Лара з Пашей одружилися й виїхали в місто Юрятин, на Урал Тільки після весілля Лара розповіла про своє заплутане життя молодому чоловікові. На новому місці Лара забуває про своє колишнє життя, працює в гімназії, веде господарство, займається дочкою Катенькой. Паша теж викладає в гімназії.

Він не вірить у любов дружини – все це тільки підробка під сімейне життя. Почалася Громадянська війна, і Павло, закінчивши офіцерські курси, відправився на фронт, де потрапив у полон. Лара влаштовується медсестрою в санітарний поїзд і відправляється на пошуки чоловіка. Весілля зіграли і Юрій з Тонею, мати якої вмерла саме в ніч тої пам’ятної ялинки У сім’ї Живаго народжується син. З початком війни Юрій виявляється на фронті.

Він бачить анархістів, дезертирів, розвал армії – і багато в чому переглядає своє, колись захоплене, відношення до революції. Після повернення із фронту Юрій і Тоня відправляються на Урал, у Варикино, де ведуть майже селянський образ життя З’являється загадковий зведений брат Юрія – Євграф, він багато в чому допомагає сім’ї. Антонина знову очікує дитини, вона з жахом розповідає чоловікові про звірства червоного командира Стрельникова. Юрій відправляється в Юрятин, у бібліотеку, де зустрічається з Ла-Рій. По секреті вона довіряє йому, що Стрельников – це її чоловік, що повернувся з полону, Паша Антипов, що поміняв прізвище Відносин із сім’єю він не підтримує.

Між Юрієм і Ларой спалахує любов, однак доктор не хоче обманювати дружину – збирається зізнатися їй у всім і припинити відносини з Ларой. Саме в цей вечір його мобілізують як лікар у червоний загін. Доктор не приховує своїх поглядів: за ідеї Жовтня заплачено морем крові.

Доктор біжить із загону й вертається до Ларе, він змучений, голодний, хворий Лара доглядає за ним. Видужувати довелося довго. Доктор знайшов собі роботу в горздраве. Працює й Лариса, але в Живаго репутація неблагонадійного, у місті лютує ЧК.

Приходить лист від Тоні з Москви: професори Громеко, саму Тоню й двох дітей (крім сина, тепер є ще й дочка Машенька) висилають за кордон. Тоня знає, що Юрій її не любить – і як людина по-справжньому люблячий, вона відпускає його: нехай будує життя як знається Зненацька з’являється всюдисущий Комаровский, він пропонує взяти сім’ю Живаго із собою. Юрій категорично проти!

Він ненавидить Комаровского як винуватця загибелі свого батька й спокусника безневинної дівчини Лари. Сімейство ховається у Варикине, де всі вдома напівзруйновані, жителів немає й по ночах навколо виють вовки. Крім того, Лара повідомляє, що вона, здається, вагітна. І у Варикине їх розшукує Комаровский. Він говорить, що ЧК присудило Стрельникова до розстрілу, що треба рятувати Катеньку: відомо, що дівчинка – його дочка.

Живаго відправляє Лару з Комаровским. Він залишається один, пише вірші про любов, про життя, про долю… Зненацька в будинку з’являється Стрельников. Його не заарештували!

Комаровский знову виявився підлим брехуном! Довго говорили друзі дитинства – а ранком Антипов застрелився. Живаго зібрався в Москву, зрештою він виявився в улюбленому місті. Життя його розбите, лікарські навички втрачені, але писати маленькі книжечки віршів і філософських (а також медичних) міркувань він продовжує… По господарству йому допомагає дочка двірника Марина, що працює на телеграфі.

Вона стає його дружиною, народжуються дві дочки. Однак Живаго залишає Марину: він хоче пожити водиночестве. Знову з’явився брат Євграф, дав грошей, зняв для Юрія кімнату в Камергерском провулку – ту саму, де “свіча Горела”, де ніколи жив Паша Антипов. Євграф починає пошуки підходящої роботи для брата, але зненацька Юрій умирає від серцевого приступу.

На його похорони є Лара – Лариса Федорівна. Вона зайшла зовсім випадково, по старій пам’яті – у будинок, де жив її колишній чоловік. Розбираючи з Євграфом паперу Юрія, Лара зізнається цій загадковій людині, що в них з Юрієм була дочка Таня, про долю якої їй нічого не відомо.

Через кілька днів після похорону Лара пропадає безвісти. Видимо, її заарештували, як заарештовували тоді многих. Генерал-майор Євграф Андрійович Живаго в сорок третьому році на фронті в скромній кастелянші Тане довідається дочка Лари і Юрія: тікаючи з Комаровским у Монголію, матір кинула дівчинку на роз’їзді під доглядом божевільної сторожихи Марфи. Євграф подбав про долю Тетяни й зібрав творчу спадщину свого брата. “Вірші з роману” – повноправна частина “Доктори Живаго”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено Доктор Живаго Пастернаку Б. Л

Categories: Твори з української літератури

Links