Скорочено Аргонавтика (Аполлоній Родоський)

У Греції було багато міфів про подвиги окремих героїв, але тільки чотири – про такі подвиги, на які дружно сходилися герої з різних кінців країни. Останнім була Троянська війна; передостаннім – похід Сімох проти Фів; перед цим – Калідонський вепр на велетенського вепра на чолі з героєм Мелеагр; а найпершим – плавання за золотим руном у далеку кавказьку Колхіду на кораблі “Арго” на чолі з героєм Ясоном. “Аргонавти” – означає “пливуть на” Арго “.

Золоте руно – це шкура священного золотого барана, посланого

богами з неба. У одного грецького царя були син і дочка на ім’я Фрікс і Гелла, зла мачуха задумала їх нищити і намовила народ принести їх у жертву богам; але обурені боги послали їм золотого барана, і він забрав брата і сестру далеко за три моря. Сестра потонула в дорозі, за її імені став називатися протоку, нинішні Дарданелли. А брат досяг Колхіди на східному краю землі, де правив могутній цар Еєт, син Сонця. Золотого барана принесли в жертву Сонцю, а шкуру його повісили на дерево в священному гаю під охороною страшного дракона.

Це золоте руно згадали ось з якого приводу. У Північній Греції було місто Іолк, за владу

над ним сперечалися двоє царів, злий і добрий. Злий цар скинув доброго. Добрий цар оселився у тиші і безвісності, а сина свого Ясона віддав у навчання мудрому кентаврові Хирону – напівлюдина-напівкінь, вихователю цілої низки великих героїв аж до Ахілла. Але боги правду бачили, і Ясона взяли під своє заступництво богиня-цариця Гера і богиня-майстриня Афіна. Злого цареві було передбачене: його погубить людина, взутий на одну ногу. І така людина прийшов – це був Ясон, Говорили, ніби в дорозі йому зустрілася стара і попросила перенести її через річку; він переніс її, але одна його сандалі залишилася в річці. А стара ця була сама богиня Гера.

Ясон зажадав, щоб цар-загарбник повернув царство законному цареві і йому, Ясонові-спадкоємцю. “Добре, – сказав цар, – але доведи, що ти цього гідний. Фрікс, який втік у Колхіду на златорунного барані, – наш далекий родич. Добудь з Колхіди золоте руно і достав до нашого міста – тоді й царюй! “Ясон прийняв виклик. Майстер Арг, керований самої Афіни, став будувати корабель про п’ятдесят веслах, названий його ім’ям. А Ясон кинув клич, і з усією Греції до нього стали збиратися герої, готові в плавання. Переліком їх починається поема.

Майже всі вони були синами та онуками богів. Синами Зевса були близнюки Діоскури, кіннотник Кастор і кулачний боєць Полідевк. Сином Аполлона був поет Орфей, здатний співом зупиняти річки і вести хороводом гори. Синами Північного вітру були близнюки Бореади з крилами за плечима. Сином Зевса був рятівник богів і людей Геракл, найбільший з героїв, з юним зброєносцем Гіласом. Онуками Зевса були богатир Пелей, батько Ахілла, і богатир Теламон, батько Аякса. А за ними йшли і Аргкорабел, і Тіфій-керманич, і Анкей-мореплавець, одягнений у ведмежу шкуру – батько сховав його зброю, сподіваючись утримати його будинку. А за ними – багато-багато інших. Головним запропонували стати Гераклові, але Геракл відповів: “Нас зібрав Ясон – він і поведе наc”. Принесли жертви, кликали богам, у п’ятдесят плечей зрушили корабель з берега в море, Орфей задзвенів піснею про початок неба та землі, сонця і зірок, богів і титанів, – і, збиваючи хвилі, корабель рухається в дорогу. А вслід йому дивляться боги зі схилів гір, і кентаври зі старим Хіроном, і немовля Ахілл на руках у матері.

Шлях лежав через три моря, одне інших невідомих.

Перше море було Егейське. На ньому був вогненний острів Лемнос, царство злочинних жінок. За невідомий гріх боги наслали на жителів безумство: чоловіки кинули своїх дружин і взяли наложниць, дружини перебили своїх чоловіків і зажили жіночим царством, як амазонки. Незнайомий величезний корабель лякає їх; надівши обладунки мужів, вони збираються на березі, готові дати відсіч. Але мудра цариця каже: “Приймемо мореплавців радо: ми дамо їм відпочинок, вони дадуть нам дітей”. Божевілля кінчається, жінки шанують гостей, розводять їх по домівках – Ясона приймає сама цариця, про неї ще будуть складені міфи, – і на багато днів затримуються у них аргонавти. Нарешті працьовитий Геракл оголошує: “Справі час, потісі годину”, – і піднімає всіх в дорогу.

Друге море було Мармурове: дикі ліси на березі, дика гора шаленої Матері Богів над лісами. Тут у аргонавтів були три стоянки. На першій станції вони втратили Геракла, Юний друг його Гілас пішов по воду, схилився з посудиною над струмком; заплескалісь німфи струмка, захоплені його красою, старша з них піднялася, скинула руки йому на шию і потягла його в воду. Геракл кинувся його шукати, аргонавти марно чекали його цілу ніч, на ранок Ясон наказав відпливати. Обурений Теламон крикнув: “Ти просто хочеш позбутися від Геракла, щоб слава його не затьмарила своїй?” Починалася сварка, але тут з хвиль підняв величезну кошлату голову віщий бог. Морський Старик. “Вам доля плисти далі, – сказав він, – а Гераклові – повернутися до тих трудів і подвигів, яких не зробить ніхто інший”.

На наступній стоянці назустріч їм вийшов дикий богатир, варварський цар, син морського Посейдона: всіх проїжджаючих він викликав на кулачний бій, і ніхто не міг проти нього вистояти. Від аргонавтів вийшов проти нього Діоскур Полідевк, син Зевса проти сина Посейдона. Варвар сильний, еллін спритний – жорстокий бій був недовгим,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено Аргонавтика (Аполлоній Родоський)

Categories: Скорочені твори

Links