Система образів у романі Ролана “Зачарована душа”

Звичайно, Аннета, Марко й інші герої роману володіють “самостійним” існуванням, як це буває в добутках майстрів реалістичного мистецтва. Як і в ” Жан-Кристофе”, “духовний двійник” Ролана Аннета – повнокровний образ, ми бачимо її у всій своєрідності зовнішнього й внутрішнього вигляду. Однак внутрішня близькість героїв Роланові обумовлює незвичайний жанр роману ліричного, “” внутрішній мир, щоаранжує, епічного героя й близького йому ліричного героя. “Яке б не був цей добуток, воно – Музика “,- писав Ролан про “Зачаровану

душу” і міркував про нього як про симфонію, у якій “зливаються лейтмотиви”, “переплітаються музичні фрази”, звучать “мелодії”; “співзвуччя” неважко побачити й у системі образів роману, у постійних співвіднесеннях паралельних і контрастирующих тим (Аннета й Сильвия, мати й син і т. п.). Ромен Ролан “чув” свій утвір і кликав читача прислухатися до нього.

Знову, як і в ” Жан-Кристофе”, перед нами “симфонія” душі, відтвореної у всіх нюансах і дрібних рухах. Тут є певна подібність із принципом розкриття людини в “Пошуках втраченого часу” Пруста. Особливо в перших

частинах роману, коли Ролан – не без впливу Бергсона – бачив інтерес добутку в тім, як “у душі врівноваженої, чималої й розважливої жінки, неведомо для неї самої, незримо живе любовний початок, що не визнає границь дозволеного”. Тоді душу Аннеты рисувалася “безоднею”, про яку сама героїня “не має ніякого подання”, а “щирим життям” Ролан могло назвати “лише внутрішнє життя”. Нагадує про Прусте й те, що Ролан мислив собі “лінії розвитку образа героїні” через втілення любовного початку: любов до батька, потім до сестри, до сина, до пораненого ворога й т. д.

Однак Ролан ніколи не був эгоцентричен і завжди піклувався про інших, про людство, створюючи приклад мужності й стійкості. Специфічне ототожнення людини з “рікою” у романі Ролла-На “Зачарована душа” – наслідок прагнення до багатопланової, динамічної характеристики, до розкриття внутрішнього миру у всій повноті, у всіх нюансах тих нескінченних складностей і багатств, ім’я яким – “я”. Герой Пруста прилучається до себе самому, Анкета – це “всесвітня Мати”, що прилучається наприкінці свого шляху до “радостей і страждань всіх живучих”. Свою героїню Ролан міряє міркою титанічної, міркою випробувань, що випадають на частку людей в XX столітті: бідність, Війна, фашизм. “Справжні відкриття” героїня Ролана робить тоді, коли “починає працею добувати свій хліб”, коли проникає в “брехливу сутність сучасного суспільства”, коли йде “від мрій до діяння”, від індивідуалізму до колективізму.

Роман “Зачарована душа” сприймається як добуток нового в порівнянні з ” Жан-Кристофом” історичного етапу, пов’язаного із зовсім певним періодом у житті буржуазного суспільства. Роллановские герої, волелюбні й мужні інтелігенти, поставлені тепер перед особою всесвітньо-історичного процесу загибелі експлуататорського укладу й перед необхідністю знайти шлях до нового суспільства. Але “Зачарована душа” не тільки розповідає про те, як Аннета, Марко шукають істину – роман сам по собі є пошуки істини, є відкриття XX століття як революційної епохи, прилучення й автора, і героя до цієї революційності. От чому “Зачарована душа” разом зі зміною відносини до миру, до героя містить у собі й зміна эстетических принципів – від романтичних, символічних (особливо в зображенні позитивного героя) і критично-реалістичних (переважно в зображенні негативних персонажів і обставин) до соціалістичного реалізму, уже очевидному в “Провісниці”.

Більша суспільна тема відразу ж, на початку роману, намічена Роланом в історії Аннеты. чия любов до незалежності й волі зіштовхується із вдачами буржуазної сім’ї Бриссо, із тверезими ділками й лицемірами, які намагаються організувати вигідний для них шлюб Пиці з Аннетой. Пиці Бриссо – типовий образ діяча буржуазної парламентської республіки, глибоко й всебічно розкритий у реалістичній літературі Франції з кінця XIX століття. Конфлікт загострюється в романі “Літо”, коли Аннета пориває зі своїм соціальним середовищем.

Героїня роману вирішує спочатку моральну проблему сполучення любові й незалежності з метою досягнення внутрішньої гармонії, морально доконаної духовного життя. Внаслідок цього Аннета свідомо відстороняється від політичної боротьби як від заняття, на її думку, не дуже гідного й не дуже важливого. Тому й саме громадське життя, політична боротьба майже не зображені в “Леті”, що розповідає сімейну історію, хоча й насичену більшим суспільним і психологічним змістом. Роман відтворить потік почуттів героїв – Аннеты, а потім сина її Марка – стихію безперервно переміняються, що зіштовхуються щиросердечних рухів, поривів, прагнень. Потік цей глибокий, небезпечний і часом незбагненний. Він сильніше волі й розуму.

Третя книга “Зачарованої душі” – “Мати й син” – у великому ступені насичений конкретно-життєвим і навіть суспільно-політичним матеріалом. Дія роману відбувається під час першої світової війни, Мова йде об особливо хвилювали письменника суспільних подіях, про криваву бойню. Аннета – втілення любові й жалю, .об’єднуюча всіх страждаючих, всіх роздираючих один одного, осліплених ненавистю людей. Головної, а по суті справи, єдиної – оскільки й народ заражається отрутою ненависті – антивоєнною силою виявляється Аннета. Як романтичний символ, як створений Роланом зразок, вона піднімається не тільки над імперіалістичною війною, але й над політичною боротьбою взагалі. На передньому плані тому “припливи” і “відливи” почуттів героїв, Історія болісних переживань. Аннеты й Марка, пов’язана із проблемою внутрішнього вдосконалювання героя.

“Провісниця” здобуває подібність із “Ярмарком на площі”, вона близька публіцистиці Ролана 30-х – років гнівним, уїдливим описом буржуазної цивілізації. Але Ролан іде тепер далі, ніж в ” Жан-Кристофе”, у реалістичному осмисленні буржуазного суспільства. Ролан зміг представити самий механізм суспільної системи Франції. У сутність її проникає насамперед Аннета.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Система образів у романі Ролана “Зачарована душа”

Categories: Нові твори

Links