Що таке моральність?

Що таке моральність? Енциклопедичний словник говорить, що це особлива форма суспільної свідомості й вид суспільних відносин; один зі способів регуляції дій людини в суспільстві за допомогою норм. Тобто, моральність у широкому змісті, це все те, що регулює поводження людини вобществе.

Зрозуміло, така важлива тема як регуляція межчеловеческих відносин за допомогою комплексу норм, не могла не бути темою для обговорень за всіх часів. Так Ницше писав “Моральності передує примус, пізніше вона стає звичаєм, ще пізніше – вільною покорою,

і, нарешті, майже інстинктом”. Але скажемо, Тагор затверджував, що “Навіть зграя розбійників повинна дотримувати якихось вимог моралі, щоб залишитися зграєю; вони можуть грабувати увесь світ, але не один одного”, тим самим він говорив, що в будь-якім суспільстві повинні бути присутнім хоча б зачатки моральності й моралі. І слова Хуана Мануэля: “Жити, як хочеш не всякий може; треба жити як повинне” тільки підтверджують це.

Отже, все життя людини в суспільстві складаються із проходження певним нормам. Як правило, ці норми непомітні, тому що виконуються, согласуясь зі здоровим глуздом. Але що робити, якщо

норми суспільства давлять на людину? Не дають йому саме виражатися, прагнуть знищити особистість. Як надходити в такій ситуації? Упокориться із суспільством, або боротися з ним? Забути про свої мрії й жити тим, що є, або ризикнути всім для здійснення своєї заповітної мрії?

Найбільш гарне розкриття цієї Теми я знайшов у двох авторів. Це Розвівайся Брэдбери в його добутку “451 градус по Фаренгейтові”, і Джордж Оруэлл і його добуток “1984”.

Обоє ці добутки, незважаючи на свою різницю, мають багато схожих рис. В обох добутках дія розвивається в країнах сильно сковуючі людські волі. При цьому обмеження воль у цих двох письменників відбувається по-різному. В Оруэлла описане типово тоталітарне суспільство, з усіма його атрибутами, такими як? строгі регламентовані норми поводження, слабкий економічний розвиток, фігура вождя в образі “старшого брата”, тотальне спостереження за кожною людиною. Але в Брэдбери описане зовсім інше суспільство. На перший погляд у світі Брэдбери панує повне благополуччя: немає голоду, явного насильства, більше того, відсутня видима влада, немає ні картин лідерів, ні трансляції полум’яних мовлень, ні яких інших атрибутів тоталітарної влади. Але на тлі видимого благополуччя можуть розвиватися набагато більше страшні речі. В обох письменників рівняється образ думки головного героя з образом думки абсолютно лояльних суспільству людей, і як не дивно, в обох авторів у ролі такої протилежності до героїв виступають їхньої дружини (правда, у випадки з Оруэллом колишня). Подібно в обох авторів і те, що каталізатором, що збунтував обох героїв проти режиму, стала дівчина. Обертає на себе увага й соціальний статус головних героїв обох романів, обоє вони мали деяке положення в суспільстві, і могли користуватися певним набором благ, тобто не можна сказати, що їм було зовсім нема чого втрачати. Надзвичайно схожі й способи впливу влади на розуми населення; в обох романах найбільш важливим способом впливу на людину є телебачення, що транслює величезну кількість патріотичних програм в Оруэлла або зовсім безглузді мильні опери в Брэдбери.

Але що рухало цими зовсім різними людьми, що змушувало йти їх проти суспільної моралі, ризикувати всім тим, що вони мали в житті. Як не дивно, але й отут простежуються явні паралелі між творчістю Брэдбери й Оруэлла. В обох головною рушійною силою для їхніх персонажів стали дві речі: любов і Література. Рух до знань рухало цими людьми. І знов-таки, не можна не звернути уваги на подібності між ними: професією для обох було знищення інформації; як спалювання книг у Брэдбери, так і робота над коректуванням історії в Оруэлла.

Бачачи стільки подібних рис у добутках цих досить різних письменників, не можна не зробити деяких висновків. З огляду на, що обоє цих добутку були написані приблизно в одне й теж час (“451 по Фаренгейтові – 1953, “1984” – 1945) можна вважати ймовірність того, що Брэдбери користувався при написанні свого роману романом Оруэлла прагнучої до нуля. У такому випадки можна сказати, що погляди письменників на суспільство, що гнітить людину (як тіло, так і розум), досить схожі. Схожі їхні погляди й на ті сили, які повинні протистояти злу? любов, вірність, тяга до знання й незалежності мислення

Замість епіграфа:

Щирий показник цивілізації – не рівень багатства й утворення, не величина міст, не достаток урожаїв, а вигляд людини, що виховує країною

Р. Емерсон


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Що таке моральність?

Categories: Нові твори

Links