Шедевр творчості Андерсена казка “Соловей”
До шедеврів казкової Творчості Андерсена ставиться і його знаменитий “Соловей”. М. Горький згадує в автобіографічній повісті “Дитинство”, як він уперше познайомився із цим добутком: “…ми почали читати дивну казку “Соловей” – вона відразу взяла всіх за серце
“У Китаю всі жителі – китайці, і сам імператор – китаєць”,- пам’ятаю, як приємно здивувала мене ця фраза своєю простотою, що весело посміхається музикою й ще чимсь дивно гарним”.
Нудьгуючий імператор і його придворні любуються іграшковим
“Я не можу вити гніздо в палаці, дозволь тільки прилітати до тебе, коли мені самому цього захочеться… Я буду співати тобі про щасливі й про нещасний, про добро й про зло – все це тебе оточує, але приховано від тебе”.
Складна філософська думка про відношення мистецтва
Нерідко письменник піднімається до глибоких сатиричних узагальнень. Раптово, що налетіла бура, перемістила в місті всі вивіски. Замість церкви люди попадають у театр, замість Державної ради – у школу до хлопчиків і т. п. (“Про те, як бура переважила вивіски”). Ще різкіше підміну щирих цінностей, на яких тримається соціальне зло, Андерсен викриває в “Тіні”. Тінь не тільки відділяється від свого пана, але знаходить самостійність, хоче поневолити його, скористатися чужим розумом і знаннями, а коли вчений не погоджується стати тінню тіні, безжалісно розправляється з ним. До речі, автор згадує “відому історію про людину без тіні”, маючи на увазі повість Шамиссо, але, як ми бачимо, вирішує тему інакше. І знову про підміну правди: в одній із самих популярних казок (“Нове плаття короля”) слова хлопчати, не побоявшегося оголосити привселюдно: “А король^-те голий!” – придбали загальний зміст
Л. Н. Толстой перевів цю чудову казку й так витлумачив її у своєму щоденнику: “Люди придумують собі ознаки величі: царі, полководці, поети. Але це все неправда. Усякий бачить наскрізь, що нічого немає й цар – голий”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)