С. Лем – представник філософської фантастики

ЗАРУБІЖНА ФАНТАСТИКА XX-XXI СТОЛІТТЯ

2. С. Лем – представник філософської фантастики

Станіслав Лем (1921-2006)

Польський письменник, сатирик, філософ і фантаст.

Народився 12 вересня 1921 року у Львові (на той час – територія Польщі) в родині лікаря. Там же минули його дитячі та юнацькі роки, про які він розповів у книзі “Високий замок”. Закінчивши гімназію, у 1939 році Лем вступив до медичного інституту рідного міста. Вищу освіту здобув на медичному факультеті Львівського університету. Німецька окупація Львова влітку 1941 року перервала

навчання. Юнак опинився в Кракові і вступив на медичний факультет Ягеллонського університету. Оскільки відмовився складати випускні іспити, не захотів бути лікарем, отримав сертифікат про закінчення курсу навчання.

Працював асистентом на кафедрі психології, в науково-дослідницькому інституті, займався історією і теорією науки.

Підсумком його досліджень стали праці з філософських основ кібернетики “Діалоги” (1957) і філософських аспектів прогнозування майбутнього “Summa technologiae” (1964).

Станіслав Лем – найвідоміший представник філософської фантастики. Мав почесне членство з 1973 по 1976 рік

в американській організації письменників – фантастів. Через критику американської науково-фантастичної літератури його було виключено. Письменник написав такі твори: науково-фантастичний роман “Астронавти” (1954), утопія “Магелланова хмара” (1955), роман “Едем” (1959), “Соляріс” (1961), “Повернення з зірок” (1961) та ін.

Станіслав Лем був одружений з Барбаре Лесняк, мав сина Лукаша. З 1947 року він почесний мешканець Кракова. У 1981 році письменник – фантаст отримав почесну наукову ступінь Вроцлавського Технічного університету, пізніше – Опольского, Львівського і Ягеллонського університетів.

Лем – один із найбільш відомих авторів.

Помер Станіслав Лем 27 березня 2006 року від тривалої хвороби серця у м. Кракові.

Соляріс (1961)- один із шедеврів сучасної наукової фантастики. С. Лем у своєму творі намагався зобразити не стільки якусь конкретну космічну цивілізацію, скільки невідому форму матерії, явище біологічне, а може навіть психологічне, яке не збігалося з очікуванням, надіями, передбаченням сучасників.

Головна тема роману – гіпотетична зустріч людей з носіями інопланетного розуму, пошук відповіді на запитання: “Чи готове людство до зустрічі з Невідомим?”, змалювання меж людського пізнання.

У творі висвітлені такі проблеми: філософські – взаємовідношення матерії і духу, свідомості; метафізичні – чи можливе мислення без свідомості; моральні – чого можуть чекати люди, на що сподіватися, встановивши зв’язок з мислячими морями.

Розповідь у романі йшла від імені вченого – біолога Кріса Кельвіна, який прибув на дослідницьку станцію віддаленої планети Соляріс із метою підтвердити або спростувати необхідність пошуку контакту з величезною субстанцією Океан.

Планету Соляріс було відкрито давно. Проте майже 40 років до неї не наближався жоден корабель, оскільки аксіомою вважалася теорія Гемоу-Шеплі про неможливість виникнення життя на планеті з подвійних зірок. Однак вчені через спостереження і обчислення дійшли висновку, що Соляріс мав постійну орбіту і заслуговував на дослідження.

Планета Соляріс майже цілком покрита розумним Океаном, мислячою структурою, яку вчені – фізики назвали “плазматичною машиною”, здатною до цілеспрямованих дій в астрономічному масштабі. Океан – це велетенський мозок, який випередив у своєму розвитку цивілізацію. Він не будував мостів, літальних машин, а займався тисячократним перетворенням – “онтологічним аутометаморфозом”, тобто штучно синтезував людські тіла, навіть удосконалював їх, вносячи в їхню субатомну структуру незбагненні зміни. Він – єдиний мешканець загадкової планети, яку багато років досліджувала наукова станція землян.

Океан – високоорганізована плазма, здатна не тільки стабілізувати орбіту Соляріса, що обертається навколо двох сонць – червоного й блакитного, а й відтворювати на своїй поверхні різноманітні земні образи, видобуті в пам’яті людей, котрі постійно перебувають на станції. Тому на станції з’являються “гості” – ті, кого вже немає в живих, щоб розкрити темні сторони її мешканців, ретельно приховані від суспільства і самих себе. Кельвін приходить відвідати його покійна дружина Харрі, котра вчинила самогубство через духовну самотність 10 років тому. До Гібаряна – потворна негритянка, хтось відвідує і Снаута. Із-за дверей лабораторії Сарторіуса долітав дитячий голос і тупотіння босих ніг. Усі ці істоти – не фантоми, вони дихали, розмовляли, цілувалися, мали все, крім пам’яті про минуле. Спроби знищити спільні породження людської підсвідомості й активної волі Океану виявляються неможливими – вони знову відродилися.

Проте не всі члени станції здатні зустрічатися з такими “гостями”. Гібарян покінчив життя самогубством, ввів собі перностал, Старторіус близький до божевілля. Кельвін і хотів спілкуватися з Харрі і разом з тим боявся її. Однак не стримував своїх почуттів, і закохувався в нову Харрі.

Сарторіус сконструював анігілятор, який знищував “гостей”. Він і кібернетик Снаут прагнули якомога швидше покинути Соляріс. Кельвін, навпаки, переживши повернення і втрату коханої людини, вирішив залишитися на Солярісі, щоб зрозуміти те, що відбулося, збагнути таємницю життя Океану. Сарторіус вважав, що в процесі пізнання мета виправдовує засоби, навіть до повного знищення самого об’єкта пізнання. Кельвін же, навпаки, вважав пізнання засобом досягнення благородних соціальних ідеалів людства.

Океан піддавався опромінюванню жорстокими рентгенівськими променями протягом 4 днів.

Як висновок, звучали слова автора: “Саме існування мислячого колоса ніколи вже не дасть людям спокою”.

Роман “Соляріс” був екранізований російським режисером А. Тарковським (1972). Фільм удостоєний призу на міжнародному фестивалі в Каннах.

Художній метод С. Лема:

– глобальний масштаб проблематики;

– дійсний характер прогнозів;

– сучасне трактування морально-філософських проблем;

– поглиблений психологізм;

– гострий філософський аналіз;

– реалістична достовірність у зображенні фантастичних обставин;

– гумористичний гротеск.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


С. Лем – представник філософської фантастики

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links