Розвиток умінь виразно читати народні думи

УРОК 11

Тема. КР № 1 (за розділом “Усна народна творчість”). ВЧ №1. Розвиток умінь виразно читати народні думи.

Мета: перевірити вивчене з розділу “Усна народна творчість”, удосконалювати вміння виразно читати думи; розвивати навички володіння словом, практично застосовувати знання з теорії літератури, виховувати естетичні смаки.

Обладнання: тексти народних дум, ілюстрації до них, таблиця “Поради читцям”.

Епіграф.

Не всяке усне слово – живе слово! І воно буває мертвим, коли позбавлене творчого натхнення, що

живиться глибоким розумінням і щирим почуттям.

Б. Буяльський

Хід уроку

I. Контрольна робота за розділом “Усна народна творчість”.

(Одним із елементів її може бути бліц-опитування (кожна правильна відповідь – 1 бал), наприклад:

Одним словом – це… (Фольклор).

– Думи розподіляються на історико-героїчні та… (Соціально-побутові).

– Частина думи, у якій автор звеличує героїв, називається…(“Славослів ‘ям”).

– Словами “Ой на Чорному морі, на білому камені, ой там сидить ясен сокіл-білозірець, низенько голову склонив…” починається дума… (“Буряна Чорному

морі”),

– Сполучення спільнокореневих чи синонімічних слів (“штати – поважати”,”квилить – проклинає”) називається… (тавтологією).

– На відміну від пісні дума не поділяється на… (строфи).

– Про те, як дружина паші врятувала козаків, ідеться в думі… (“Маруся Богуславка”).

– Два рідних брати є героями думи… (“Буря на Чорному морі”).

” Протяжне проказування, яким виконуються думи, називається… (Речитативом).

– Думи виконуються у супроводі… (кобзи, ліри чи бандури).

– Найвідомішим виконавцем народних дум вважається… (Остап Вересай).

– Найдавнішим є запис тексту думи, що має назву… (“Дума про козака Голоту”).

II. Мотивація навчальної діяльності.

– “Дума про козака Голоту” є однією з найвідоміших народних дум. їй уже понад 400 років, а вона й досі з успіхом виконується під час концертів, фестивалів кобзарського мистецтва, народних свят.

Звичайно, на одному уроці ми з вами не зможемо навчитися виконувати цю думу, так як це роблять кобзарі чи бандуристи, але набути навичок виразного читання дум нам під силу.

III. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Пояснення вчителя.

– Дума, як вам уже відомо, – це ліро-епічний, тобто пісенно-розповідний твір. У ньому розповідається про певну подію, причому висловлюється і ставлення автора до зображуваного. Як висловився знаний учений-літературознавець Сергій Єфремов, “думи дають чудові ілюстрації до писаної історії народу, показуючи, якими очима він сам дивився на ту чи іншу подію…”

Цим обумовлюється своєрідність їх виразного читання:

А) думи читаються розповідною інтонацією, що змінюється залежно від змісту різних частин твору;

Б) темп читання здебільшого повільний, з виділенням художніх деталей;

В) відтворюючи діалоги чи монологи, інтонаціями й темпом, мімікою і жестами слід передати настрій та переживання персонажів, їх ставлення до того, про що вони ведуть мову.

2. “Зразкове” читання “Думи про козака Голоту”.

(Таке (“зразкове”) читання учні мають почути з уст вчителя. Якщо з певних причин учитель не може його продемонструвати, то використовуємо аудіозапис або пропонуємо послухати взірцеве читання добре підготовленого учня.)

3. Бесіда за текстом твору:

– Яке враження справила на вас дума?

– Де відбуваються події, про які розповідає твір? Звідки ми про це дізнаємося?

– Назвіть дійових осіб думи. Якими ви їх уявляєте?

– Як показано у творі сміливість козака Голоти, його справедливість, військове вміння? А як змальовано багатого татарина? Яке є його основне прагнення?

– Чим характерна мова героїв? Підтвердіть свою відповідь цитатами із тексту.

– Як закінчується дума?

– Про що свідчать останні рядки твору:

Слава не вмре, не поляже

Од нині до віка!..

– З якою інтонацією їх потрібно читати?

4. Робота з таблицею “Поради читцям”.

(Орієнтовно таблиця може містити такі поради:

– уважно прочитайте текст, намагаючись зрозуміти його зміст, чітко уявити зображені автором картини;

– спробуйте пройнятися загальним настроєм зображеного, почуттями автора та його героїв;

– “прочитайте” підтекст;

– визначте загальний тон і темп читання та ті місця в тексті, де ці параметри змінюються;

– продумайте, яким буде емоційне забарвлення голосу.

5. Мовчазне читання учнями тексту “Думи про козака Голоту”.

6. Вправи у виразному читанні.

(Цей етап уроку включає такі види робіт:

А) коментар до тексту;

Б) тренування у вимові важких слів, зворотів;

В) розмітка тексту або тільки найважчих його частин знаками партитури;

Г) обговорення можливих варіантів інтонаційної інтерпретації кожної частини;

Д) читання уривків окремими учнями;

Е) стисла рецензія читання учителем та іншими учнями класу).

7. Заключне слово вчителя з елементами рефлексії.

– Думи – епос, що не має центрального героя, навколо якого концентрується розповідь, як це притаманно грецькому, німецькому чи французькому епосам. Кожний сюжет думи має свого героя, духом і тілом пов’язаного з епохою, з реальною історією, з соціальною і політичною проблематикою тогочасного суспільства”, – такими словами літературознавець Григорій Нудьга означив особливість народних дум. І справді, в думах немає якогось одного героя, який би уособлював український народ, – у них подана ціла галерея образів національних героїв, здатних на подвиг і самопожертву.

Серед таких героїв – і козак Голота, дума про якого стала предметом нашого дослідження на уроці.

– Чи сподобався вам урок? Чим саме?

– Чи складно вам було виразно читати думу? Обгрунтуйте свою думку.

– Які висновки ви можете зробити з усього почутого?

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Прочитайте думу “Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі”. Намалюйте до неї ілюстрації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Розвиток умінь виразно читати народні думи

Categories: Конспекти уроків

Links