Розповідь про мого друга (опис)

Усім відоме прислів’я: “Друг пізнається в біді”. Я чув його багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. В мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худорлявий підліток з короткою стрижкою. Примітні у нього тільки очі: вони дуже незвичайні, як у кішки-мигдалеподібні і зеленого кольору. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато примружується, ніби хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб все зрозуміти і дізнатися. Олег – завзятий шахіст. У нього також є третій дорослий розряд

з вільного стилю плавання, але він не любить про це згадувати. Тільки зрідка користується цим вмінням: іноді сперечається з хлопцями, що першим допливе до іншого берега ставка, або скаже, що довше за всіх просидить під водою. І зазвичай перемагає! Але це не головне в його характері.

Минулого року ми разом побігли купатися в річці. Я погано плаваю, але ніколи в цьому не признавався нікому. Олег запропонував плисти до іншого берега річки. Ми попливли, а я чомусь злякався і почав мовчки тонути. Олег побачив це і швидко витягнув мене. Він врятував мене, і після цього ми особливо здружилися. Потім він навчив мене плавати,

як слід, і грати в шахи. Якщо я відстаю в навчанні, або чого-небудь не розумію, Олег завжди допомагає мені. У вільний час ми з другом любимо пограти у футбол або хокей, почитати цікаву кінигу, обмінятися думками про цікавий фільм, або пограти в шахи. Він не дуже любить комп’ютерні ігри, якими я захоплююся. Але це не заважає нашій дружбі. Друзі пізнаються в біді.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Розповідь про мого друга (опис)

Categories: Шкільні твори

Links