Розкриття моральних якостей людини в оповіданні Олени Пчілки “Сосонка”

Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчілка. Її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів’ям: “Родюча, як земля, а робоча – як бджола”.

З давніх-давен у багатьох народів Новий рік зустрічали з вічнозеленою со­сною. Кажуть, що ця лісова красуня – благословенне дерево, а тому воно вічно­зелене й радісно шумить.

В оповіданні “Сосонка” Олена Пчілка відтворила світ людини і природи. Вона показала, що дерево, як і людина, може відчувати,

сумувати, страждати, радіти…

На початку твору ми бачимо, як сосонка величається, красується перед сво­їми сусідками, березами та липками: “Стоїте деркачами?.. Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!” Весь час вона підкреслювала свою красу і шляхетність.

Та недовго втішалася наша сосонка: спочатку її зрубали, один вечір помилувалися, викинули, а потім поставили замість віхи. Але таке трапляється не тіль­ки з природою, а й з людьми часто буває. Учора вона була така велична, а сьогодні нікому не потрібна.

У цьому творі поєднується реальне і казкове. Людина виявила себе байдужою до природи. Я

замислююсь: “А чи варто було знищувати дерево заради одного святкового вечора?” Мені шкода згаслої краси сосонки.

Головний герой твору Івась переживає радість і захоплення. А коли він по­кинув рідний дім, то охопили його і смуток, і страх, і розпач: “Був він Івась, а то став уже “Ванька”… Одно слово, за попихача в усіх”. Не витримав Івась чужої хати. Втік він додому, де його відігріли. Там його нагодували, ніхто не бив. Адже недаремно кажуть у народі: “Ліпше своя хата, ніж чужі палати”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Розкриття моральних якостей людини в оповіданні Олени Пчілки “Сосонка”