Розкрийте основні мотиви послання Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”

Поява послання Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє” була викликана громадським наміром поета змінити підневільне становище України, а головне – пробудити в українців почуття національної гідності й честі, посилити їхню національну свідомість. Він застерігає представників панівного класу, просить “схаменутися” і гнівно засуджує їх.

Епіграфом до твору стали слова з Біблії: “Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата своєго ненавидит, лож єсть”. Шевченко

цим самим натякав на панів, які експлуатували кріпаків і водночас говорили, що люблять народ. Він усвідомлював, що українські пани глухі до потреб народу, вони “правдою торгують”, самі “людей запрягають в тяжкі ярма”.

Поет вважає, що “в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”, тобто український народ має всі підстави для формування своєї самостійної держави й культури. Автор різко засуджує тих дворян, які шукали передової культури на чужині, відгороджуючись від рідного народу, свого краю, адже “немає другого Дніпра”. Ці слова дуже актуальні й сьогодні і звучать духовним заповітом нащадкам. Стали

крилатими Шевченкові рядки з послання: “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”.

Поет бачив обурення селян, наростання протесту проти гноблення, тому висловив у посланні пересторогу панам, що гніт народу призведе до повстання і розправи з поневолювачами:

Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! І потече сторіками Кров у синє море… Шевченко закликає до боротьби проти царату і попереджає панів, що буде їм страшний суд – селянська революція.

Письменник висміює українських панів, які борються за об’єднання слов’янських народів і при цьому погоджуються підкорятися російському цареві, зневажають простолюдинів, нехтують своєю мовою.

Треба самим уважно вивчати та досліджувати свою історію, не чекати, поки “німець історію нашу нам розкаже”.

Нащадкам нашим завжди слід пам’ятати “…що ми?.. Чиї сини? Яких батьків?” І якщо ми справді пишаємося легендарною славою запорозьких лицарів, то треба учитися в них волелюбності та відваги, щоб покінчити із соціальним та національним безправ’ям.

Висновок. “Посланіє” Шевченка пройнято вірою в те, що Майбутнє України обов’язково стане кращим, ніж минуле. Значення цього твору як духовного заповіту нащадкам у тому, що він впливав на формування національної самосвідомості українського народу, засуджував космополітизм, “безбатьківщину”, утверджував демократичне розуміння історії України та її культурного процесу.

Т. Шевченко виступає проти байдужого ставлення до своєї рідної історії, культури, мови. Послання – твір-обвинувачення і, водночас, це таки послання до тих, хто житиме у майбутньому, хто не повинен забувати життя свого народу в минулому й на цьому минулому вчитися.

Опорні слова й поняття: епіграф, Біблія, національна культура, національна самосвідомість, твір-обвинувачення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Розкрийте основні мотиви послання Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”

Categories: Нові твори

Links