Лисиця, заєць і півень

Жили-Минулого лиса так заєць. У лисиці була избенка крижана, а у зайця луб'яна; прийшла весна червона — у лисиці станула, а у зайця коштує по-старому. Лисиця попросилася у зайця погрітися, так зайця-те й вигнала. Іде дорогий зайчик так плаче, а йому назустріч собаки: «Тяф, тяф, тяф! Про що, зайчик, плачеш?» А зайчик говорить: «Відстаньте, собаки! Як мені не плакати? Була у мене избенка луб'яна, а у лисиці крижана, попросилася вона до мене, так мене й вигнала». - «Не плач, зайчик! - говорять собаки. - Ми її виженемо». - « Ні, не виженете!» — « Ні, виженемо!» Підійшли до хаті: «Тяф, тяф, тяф! Мабуть, лисиця, геть!» А вона їм з печі: « Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по завуличках!» Собаки злякалися й пішли. Зайчик знову йде так плаче. Йому назустріч ведмідь: « Про що, зайчик, плачеш?» А зайчик говорить: «Відстань, ведмідь! Як мені не плакати? Була у мене избенка луб'яна, а у лисиці крижана; попросилася вона до мене, так мене й вигнала». - «Не плач, зайчик! - говорить ведмідь. - Я вижену її». - « Ні, не виженеш! Собаки гнали — не вигнали, і ти не виженеш». - « Ні, вижену!» Пішли гнати: «Мабуть, лисиця, геть!» А вона з печі: « Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по завуличках!» Ведмідь злякався й пішов. Іде знову зайчик так плаче, а йому назустріч бик: «Про що, зайчик, плачеш?» — «Відстань, бик! Як мені не плакати? Була у мене избенка луб'яна, а у лисиці крижана; попросилася вона до мене, так мене й вигнала». - «Підемо, я її вижену». - « Ні, бик, не виженеш! Собаки гнали — не вигнали, ведмідь гнав — не вигнав, і ти не виженеш». - « Ні, вижену». Підійшли до хаті: «Мабуть, лисиця, геть!» А вона з печі: « Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по завуличках!» Бик злякався й пішов. Іде знову зайчик так плаче, а йому назустріч півень із косою: «Кукуреку! Про що, зайчик, плачеш?» — «Відстань, півень! Як мені не плакати? Була у мене избенка луб'яна, а у лисиці крижана; попросилася вона до мене, так мене й вигнала». - «Підемо, я вижену». - « Ні, не виженеш! Собаки гнали — не вигнали, ведмідь гнав — не вигнав, бик гнав — не вигнав, і ти не виженеш». - « Ні, вижену!» Підійшли до хаті. «Кукуреку! Несу косу на плечі, прагну лисові посечи! Мабуть, лисиця, геть!» А вона почува, злякалася, говорить: «Одягаюся...» Півень знову: «Кукуреку! Несу косу на плечі, прагну лисові посечи! Мабуть, лисиця, геть!» А вона говорить: «Шубу надягаю». Півень втретє: «Кукуреку! Несу косу на плечі, прагну лисові посечи! Мабуть, лисиця, геть!» Лисиця вибігла; він її зарубав косою-те й став із зайчиком жити так поживати так добра наживати. Ось тобі казка, а мені кринка масла.