Роль козацтва в історії українського народу

Сьогодні В Україні намагаються відродити козацтво, ретельно вивчають життя козаків, їхні звичаї, традиції, створюють сучасні козацькі загони. Справді, часи козацтва – частина героїчного минулого українського народу. Так у чому ж полягає такий жвавий інтерес до козаків? Чому ж ми, українці, пишаємося ними на увесь світ?

Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тім, що в козацтві виразився творчий і волелюбний дух наших предків. Кожний в Україні чув про козаків. Козак у нашій уяві – це переможний воїн, що не розстається із

шаблею. Захисник Вітчизни, оборонець прав і віри, звичаїв і достоїнства кожного, хто живе під небом України. Про їх написано багато наукових книжок, цікавих романів, зняті фільми. Про наш козацький рід і його проводирів говориться в урочистій пісні нашої держави – гімні України. А про малого хлопчика й дорослого хлопця, що вміє відстояти свою честь і захистити більше слабкого, старого, жінку, у нас говорять: теперішній козак. І в це слово вкладають розуміння найбільших чеснот нашого народу

Козацтво В Україні виникло більше 500 років тому, під час розпаду Київської Русі після монголо-татарської навали. Українські

міста піднімалися з руїн, але господарем колись могутньої держави стали литовські князі, хоча переважна більшість населень Великого Князівства Литовського становили українці й білоруси. У перші часи українці під новою владою почували вільно, литовці не позбавили їх ні віри, ні мови, ні прав або звичаїв. І вже в ХV-ХVІ ст. підсилився вплив поляків, починається вилучення прав і процес покріпачення селян. Українці перестали почувати себе хазяями на власній землі

Свободолюбний народ, українці шукають виходу, ідуть у степу, за дніпровські пороги – на Запоріжжя. Там, у вільних, але дуже небезпечних місцях і виникає український різновид європейського лицарства, особливий військовий загін – козацтво, що ширився, поповнювався енергійними й завзятими, сміливими й талановитими воїнами. Козаки стали провідною силою, що сприяла формуванню сучасного українського народу. По всій Україні затвердився пристрій козацького народовладдя. Козак і українець, означало одне й теж, українців у світі називали “козацьким народом”. Прилучатися до козацтва вважали за честь не тільки українці, а й багато чужоземців, захоплених доблестю й моральними чеснотами козаків

Козацькі поселення – Січі – мали свій пристрій, свої клейноди, свої правила й закони, за яких жили, а головний закон – честь і справедливість. Негідникам і зрадникам там не було місця. Тому козаки були згуртовані, а це робило їх єдиної, могутньої військовою силоміць.

Протягом декількох сторіч українські козаки стерегли границі, воювали, захищаючи не тільки власні інтереси, а й інтереси інших країн: козацькі загони були бажаною підмогою й у польському, і у французькому війську. Воювали на суші й на море. Про славні бої й походи козаків, про їхню сміливість, відвагу й винахідливість ходять легенди. Козаки були неперевершеними майстрами військового справи у свій час

Прославили козацтво хоробрі, талановиті проводирі: Остап Дашкевич, Дмитро Вишневецкий, Іван Свирговский, Богдан Ружинский, Іван Підкова, Самійло Зборовский, Северін Наливайко, Максим Кривоносий, Петро Конашевич-Сагайдачний, Іван Сулима й інші. Гетьманство Богдана Хмельницького поклало край так званому “золотому спокою”. Видатний гетьман, сміливий, рішучий борець за правду, він поклав своє життя за волю українського народу, але зрадництво татар і Москви не дало здійснитися мріям Хмельницького бачити Україну вільної й скоротило йому століття. Після смерті Хмельницького на Україні почався безлад – братовбивча Війна. Цей страшний час назвали “руїною”. Останні гетьмани – Іван Виговский, Петро Дорошенко, Іван Сирко, Іван Мазепа – шукали підтримки в турків і шведів, намагаючись зняти ярмо Москови й Польщі. Але сили українського козацтва вже були ослаблені, а союзники не надійні. Тому знову й знову поразки. Ще Пилип Орлик, Іван Скоропадський і Павло Полуботок намагалися продовжити справу Івана Мазепи, але знову зрада. Знесилена й залякана Україна не піднялася на допомогу

Катерина II поставила крапку в історії великого козацтва. Скориставшись, відважним військом, щоб відвоювати Крим у Туреччини, вона наказала знищити Січ. Але козаки не далися москвичам, вони хитрістю покинули Січ, залишивши її для пограбування, і пристали до турків. Ті з радістю прийняли мужніх воїнів у своє військо. І турецьке підданство теж було тісним для українських козаків, вони верталися в Україну, хтось наймався реєстровими козаками на Московську службу. Останні українські козацькі поселення були на березі Азовського моря в 1828 році, але й вони були утиснуті царським урядом; їхня міцність передали Кубанському козацькому війську. Слава про волелюбних, українських предків, непохитної волі знаменитих козаків, живе й донині. Багато хто з нас і сьогодні носять козацькі прізвища й не знають про це. Через козацтво ми всі створювали нашу історію, і кожний з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї. І сьогодні, коли йде становлення незалежної України, як ніколи актуально звучать рядка нашого гімну:

Душу й тіло ми покладемо за нашу волю И покажемо, що ми, брати, козацького роду

Роль козацьких літописів у відтворенні історичного минулого


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Роль козацтва в історії українського народу

Categories: Нові твори

Links