Роль фантастики й гротеску в повісті Кафки “Перетворення”

Франц Кафка (1883-1924) прийшов у немецкоязичную літературу на початку другого десятиліття XX в. Він входив у неї, можна сказати, неохоче, у всякому разі – неголосно, без усяких претензій. Опублікував він при житті дуже небагато, а три своїх романи – по суті, всі три незакінчених,- він не тільки не став публікувати, але й просив свого друга, письменника Макса Броду, спалити разом з іншими рукописами, що залишилися послу його – начерками оповідань, щоденниками

Він бачив сенс свого власного життя тільки у Творчості, тільки в заняттях літературою,

але він явно не вважав свої добутки представляющими інтерес для інших. Експресіоністи откричали своє – і залишилися в основному тільки в історії літератури, а тихий Кафка виявився одним із самих знаменитих прозаїків цього століття, одним із самих визнаних літературних новаторів. Як і експресіоністи, Кафка у своїй творчості руйнував традиційні подання й структури. Новела “Перетворення” (1915) приголомшує читача не згодом, а з першої ж фрази: “Прокинувшись один раз ранком після неспокійного сну, Грегор Замза виявив, що він у себе в постелі перетворився в страшна комаха”.

Самий факт перетворення

людини в комаха, так попросту, у класичній оповідальній манері повідомлюваний на початку оповідання, звичайно, здатний викликати в читача почуття эстетического шоку; і справа тут не стільки в неправдоподібності ситуації, скільки, звичайно, у тім почутті майже фізичної відрази, що викликає в нас подання про комаху людських розмірів. Будучи як літературний прийом цілком законним, фантастичний образ Кафки проте здається зухвалої саме в силу своєї демонстративної “неестетичності”. Однак уявимо собі на хвилину, що таке перетворення все-таки трапилося; спробуємо примиритися на час читання оповідання із цією думкою, забути реальний образ гіганта-комахи, і тоді зображене Кафкой стане дивним образом цілком правдоподібним, навіть повсякденним

Справа в тому, що в оповіданні Кафки не виявляється нічого виняткового, крім самого початкового факту. Сухуватою лаконічною мовою оповідає Кафка про цілком зрозумілі життєві незручності, що почалися для героя й для його сімейства з моменту перетворення Грегора,- настільки сухо й лаконічно, повсякденний^-повсякденному-по-повсякденному, що потім уже як би мимоволі забуваєш про неймовірність факту, що ліг в основу історії. Єврей по національності, Кафка народився й все життя прожив у Празі, а Чехія входила тоді до складу Австро-Угорської імперії

У сім’ї Кафки говорили німецькою мовою (мати говорила й по-чеському). Відзначимо, насамперед, це специфічне положення між національностями – німецької, єврейської, чеської, австрійської; воно сприяло формуванню відчуття з, проміжного існування. Кафка був людиною надзвичайно легко ранимим, і тому перед зовнішнім миром він випробовував постійний, що не припиняється страх. Ця беззахисність перед зовнішньою стороною життя, це невміння до неї пристосуватися, природно в неї влитися доставляли Кафке мучення, що не припиняються. вони породжували в ньому глибоке почуття провини перед життям і перед людьми. Він глибоко страждав від необхідності щодня служити у своїй конторі, йому хотілося б тихо займатися письменством, щоб ніхто не заважав, ніхто на нього не притязал.

Але він не міг собі дозволити цього матеріально і його мучили й моральні міркування. Він постійно відчував свою провину перед сім’єю – перед батьком, насамперед; йому здавалося, що він не відповідає тим надіям, які батько, власник невеликої торговельної фірми, покладав на нього, бажаючи бачити сина процвітаючим юристом і гідним продовжувачем сімейної торговельної справи. “Перетворення” – грандіозна метафора цього комплексу. Грегор-жалкое даремно разросшееся комаха, ганьба й борошно для сім’ї, що не знає, що з ним робити. Цей комплекс підсилюється в Кафки і його відносин з жінками. Він не міг зв’язати свою долю з жодною з них – хоча вони його щиро любили й жалували

Кафка начебто б і мріяв “заснувати сім’ю”, мати дітей, стать пристойним і “нормальним” “членом суспільства”. У всякому разі, він постійно пише про це у своїх щоденниках і листах, але страх пересилював. Кафка – це натура, що дуже болісно переживає свою нездатність налагодити контакт із навколишнім світом. Те^-те-тому^-те проблематика всіх його головних добутків обертається навколо юридичних комплексів – провини, виправдання, покарання,- але, звичайно ж, у юридичному обличчі тут з’являються проблеми моральні


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Роль фантастики й гротеску в повісті Кафки “Перетворення”

Categories: Нові твори

Links