Рильський Максим Тадейович

Максим Тадейович Рильський народився в Києві 19 березня 1895 р. в сім’ї українського культурного діяча, економіста й етно­графа Т. Рильського. Батько його походив із заможного польського поміщицького роду, який мав українські корені. Родина спілкува­лася з Лисенками, Старицькими та іншими видатними діячами київської громади. Дитячі роки поета пройшли у селі Романівці на Житомирщині.

Вчився М. Рильський у Київській приватній гімназії, отримав гуманітарну освіту. У 1915 р. вступив до Київського університету на факультет медицини, але через

два роки перевівся на історико-філологічний факультет. Громадянська війна перервала навчання, юнак переїхав на село й учителював у початковій школі, пробувши в селі Романівці до 1923 р. Повернувшись до Києва, М. Рильський шість років викладає мову й літературу в середній школі та на робітфаці.

Він приєднується до групи неокласиків, куди входили М. Зеров, Ю. Клен. Його ранні вірші самозаглиблені, сповнені уважного спог­лядання дійсності, що пропускається крізь класицистичний літера­турний досвід.

Перша збірка “На білих островах” вийшла у 1910 р. Це була ще поезія початківця, який, однак, вправно володів

словом. Наступна абірка з’явилася у 1918 р. Називалася вона “Під осінніми зорями”. На віршах цієї збірки певною мірою позначився імпресіоністичний напрям у мистецтві.

Вірші збірки “Синя далечінь” (1922 р.) позначені борінням світлих і темних барв, суперечливими настроями.

У роки тоталітаризму поет продовжує напружену працю, однак вже не маючи такої творчої свободи, якої б йому хотілося. Під час Великої Вітчизняної війни його поезія почала відроджуватися, набу­вати нового звучання.

М. Рильський – автор багатьох поетичних збірок. Серед них – “Знак терезів” (1932 р.), “Київ” (1935 р.), “Україна” (1939 р.), “Збір винограду” (1940 р.), “За рідну землю” (1941 р.), “Слово про рідну матір” (1942 р.), “Велика година” (1943 р.), “Мости” (1950 р.), “Ра­нок нашої Вітчизни” (1953 р.), “Сад над морем” (1955 р.).

Після смерті поета вийшла остання збірка “Іскри вогню велико­го” (1965 р.).

Визначною рисою лірики М. Рильського є прагнення до гармонії, гармонії між особистістю і середовищем, почуттями і розумом, лю­диною й природою. Його поезії замкнені у строгі лінії, наповнені яс­кравою образністю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Рильський Максим Тадейович