Рідкісна людина кінця XX віку

Для народу Сахаров явився як мужній приклад самозречення в ім’я віри, як борець за правду. То було І нечуване явище, щоб із таких привілейованих вершин, де все таємно й тихо, де правди чи то бояться, щоб вона не заважала жити, чи недолюблюють, щоб вона не провокувала на скандальний бунт, чи то просто не знають, бо там не прийнято говорити і думати про неї, а тут – тричі Герой, лауреат, академік. В очах простих людей такий бунт ціниться вище, ніж бунт учорашнього зека, якому нічого втрачати. І людям найважче уявити, що той академік і тричі герой

просто не вмів почувати себе великою людиною, соромився і ніяковів, коли йому про це нагадували, і приймав від ранку до ночі в себе вдома гнаних, скривджених, переслідуваних, навіть не задумуючись над традиційними християнськими чеснотами. Звичайно, його рід виростав і виховувався в тій традиції, у тій школі, але для Андрія Дмитровича це була просто людська порядність – і при чім тут звання, ступені, походження і т. ін.?

Немає сумніву, що й міжнародній авторитет Сахарова є не так науковий, як моральний. Світ оцінив його жертву в ім’я істини, його чуття правди і високу вартість його правд, оплачених усіма

минущими вартостями, які дарувало йому життя, світ оцінив непохитність його, принципів і переконань у нашу політизовану епоху усталеного релятивізму. Але світ оцінив і культуру, і далекосяжність політичної думки видатного науковця. Отже, Андрій Сахаров – рідкісна людина кінця XX віку, нонконформіст і правдолюб, який обрав дорогу правди проти сили.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Рідкісна людина кінця XX віку