Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Рецензія на роман А. Н. Рибакова “Діти Арбата”

Рецензія на роман А. Н. Рибакова “Діти Арбата”

У багатьох відгуках на “Дітей Арбата” той самий мотив: як же вчасно вийшла ця книга! Уважається, що книги все-таки повинні виходити в міру їхнього написання. Аж ніяк не відмовившись від цієї думки, сьогодні критики праві. Тепер, коли страсті навколо рыбаковского роману поулеглись і люті суперечки про нього відійшли в область хоч і недавньої, але все-таки історії, навіть самі активні супротивники “Дітей Арбата” навряд чи стануть заперечувати, що цій книзі було призначено зіграти особливу роль у нашім суспільному розвитку. Саме в ході

полеміки навколо “Дітей Арбата” ішов небачений колись процес об’єднання й розмежування різних літературних – і не тільки літературних – сил. Саме в ході цієї полеміки позначилися виразні контури прийдешніх суспільних протистоянь

И для “лівих”, і для “правих” роман є чимсь начебто іспитового полігона: у ході пробних боїв багато чого уточнювалося, зміцнювали позиції, неминуче легшало рухатися далі. Саме після публікації “Дітей Арбата” і викликаної ними полеміки щосили розгорнувся й зробився практично некерованим потік “” літератури, щоповертається. И – оглянемося

ще раз – після “антисталінських” “Дітей Арбата” по-справжньому пішов, розкрутилася розмова про нашої порівняно близької й ледве більше віддаленої історії, що дійшов від викриття безприкладних злодіянь “батька народів” до аналізу глибинних початків більшовицької держави й особистості його засновника. Розмова, у світлі якого втратив недавню гостроту й сам роман, що прогримів Рибакова

Цей погляд можна дозволити аж ніяк не для того, щоб переконати читачів, що відкрили для себе “Дітей Арбата”, нібито все це відбулося завдяки одному-єдиному добутку. Але так уже зложилося, що цьому роману випало виявитися каменем спотикання. Почну з останнього. Нам уже доводило порівнювати літературу радянського періоду з айсбергом – на поверхні видна лише верхівка, все інше заховано під водою. У ті далекі роки, як би те не було, але повністю “розгорнути” було дано далеко не кожному, у кожного ставилися свої межі

Всі світські люди мріяли, що меж у доступному для огляду майбутньому взагалі не буде – таку перспективу з величезною працею здатно було переварити свідомість людини. Але навіть самі вільнодумні з нас продовжували залишатися радянськими людьми, вихованцями цієї системи. Словом, тією чи іншою мірою, з тими або іншими застереженнями наша свідомість залишалася “айсбергом”.

Такими й прийшли до читання роману “Діти Арбата”. Резонанс у пресі, якого ще не викликало жодне добуток те Удашней літератури. Тому провиною служили кілька причин

И першої, головної була фігура Сталіна, який автор віддали першорядне місце. Якщо згадати той образ людини із трубкою, що ще недавно в безлічі копій з’являвся перед нами із книг, – контраст був разючим. Не “строгий, але справедливий” Батько, що несе тяжкий тягар відповідальності за підданих своєї неосяжної держави, – кривавий деспот, павук, що плете нитки змови проти своїх учорашніх соратників, що холоднокровно підготовляє вбивство Кірова, щоб розв’язати терор. Показуючи свого героя зсередини, розкриваючи почасти В Докладних внутрішніх монологах його психологію й, головне, філософію, Рибаков звертався до самих серйозних питань нашого історичного буття – питанням, які в такому прямому виді ще ніколи не вставали зі сторінок нашої літератури

Сталін, Кіров, Ягода, Єжов. Арештовані, допитувані, засланці. Коридори в’язниці й – коридори влади. Схована від сторонніх поглядів життя НКВД.

Підгрунтя політичних процесів. Але ж ще Москва тридцятих років, де страх і підступаючі прозріння заважають із відчайдушними веселощами, де не тільки нудяться в тюремних чергах, але й коротають час в “подвальчиках”, пропалюють життя в ресторанах, від душі сміються й від душі танцюють, заводять знайомства. “Діти Арбата” вийшли “досить повнокровними – досить для того, щоб виглядати “живими людьми”. Прочитання справжніх місій, неминуча данина “правилам гри”, які змушували письменника навіть у самій сміливій своїй сміливості виявити обережність

Сьогодні можна сказати, що це була полеміка із кляпом у роті, у всякому разі, починалася вона саме так. Сам роман був поставлений у фальшиве становище: як у старі добрі часи. У результаті “Діти Арбата” були висмикнутими із загального літературного ряду. У романі автор учить нас, як гідно боротися із супротивником, що використовує та обставина, що письменник робить предметом зображення Москву 1934 року, для обвинувачень його в байдужості до доль російського села тридцятого – тридцять третього років? Із супротивником, з того факту, що автор малює героїв роману дітьми свого часу, що живуть у Москві на Арбаті, що робить висновок, начебто його хвилює лише трагедія “своїх” на противагу трагедії “загальнонародної”, – от зміст назви роману Рибакова “Діти Арбата”.

ЧиДавав автор привід дорікати себе в байдужості до доль російського селянства, у тім, що за трагедією арбатских дітей і комуністів він не побачив трагедії “народу”? Ні, не давав. Чи давав він привід дорікнути свій роман у складності розуміння? Чи був він повністю вільний у своїх поглядах на джерела потрясших Росію катаклізмів? Але ж “Діти Арбата” були до того ж добутком незакінченим, може бути, украй важливою, але все-таки частиною полотна, задуманого письменником

Справді, звідки нам знати, як буде розвиватися задум і до чого зрештою прийде автор і його герої? Навіть і зараз, коли прочитані ще дві книги, що продовжили “Дітей Арбата”, ми не маємо права сказати, начебто цей задум нам стопроцентно ясний. В “Дітях Арбата” Сашко Панкратов говорить філософові Всеволодові Сергійовичу: “Ленін теж не заперечував вічні істини, він сам на них виріс

Його слова про особливу класову моральність були викликані вимогами моменту, революція – це Війна, а війна жорстока. Те, що для Леніна було тимчасовою, викликаною пекучою потребою, Сталін звів у постійне, вічне, звів у догму”. “При всій вашій шляхетності, Сашко, – відповідає Всеволод Сергійович, – у вас є одна слабинка: з осколків


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Рецензія на добуток сучасної російської літератури. ( По романі А. Рибакова “Діти Арбата”) Що бурмотали вони, умираючи У страшному підвалі? Всі ті ж слова, Що й нещасні діти Арбата. Час всеядно. Доля винувата, Немає за що – а віддається сповна. С. Куняев Я хочу дати рецензію на книгу Анатолія Рибакова “Діти Арбата”, що є моїм улюбленим добутком сучасної російської літератури. Вона писалася в...
  2. Роман Анатолія Рибакова “Діти Арбата” Роман “Діти Арбата” – це міркування Анатолія Рибакова про долю його покоління. Писався роман в “темні” часи, а приспів до “світлих”. Роман автобиографичен, в образі головного героя Сашка Панкратова чимало реалій долі самого письменника. Якось Рибаков згадав, що шлях Сашка – це його, Рибакова, шлях, тільки Сашко краще, ніж його...
  3. Твір по романі Рибакова “Діти Арбата” У багатьох відгуках на “Дітей Арбата” той самий мотив: як же вчасно вийшла ця книга! Уважається, що книги все-таки повинні виходити в міру їхнього написання. Аж ніяк не відмовившись від цієї думки, сьогодні критики праві. Тепер, коли страсті навколо роману уляглись і люті суперечки про нього відійшли в область хоч...
  4. Твір по романі А. Рибакова “Діти Арбата” Очевидно, що одне з головних завдань роману “Діти Арбата” – показати, як затверджувався культ Сталіна. Я вважаю – успіх роману в тім, що саме це завдання було поставлено письменником вірно, тому що адже саме з 1934 року, коли розгортається дія “Дітей Арбата”, культ цей почав перетворюватися в щось грандіозне й...
  5. Тема твору по романі А. Рибакова “Діти Арбата” Усе почалося з дітей Миколи. Що бурмотали вони, умираючи В страшному підвалі? Всі ті ж слова, Що й нещасні діти Арбата. Час всеядно. Доля винувата, Немає за що – а віддається сповна. С. Куняев Я хочу дати рецензію на книгу Анатолія Рибакова “Діти Арбата”, що є моїм улюбленим добутком сучасної...
  6. Характери й долі людей у добутку А. Н. Рибакова “Діти Арбата” 1. Основна ідея й головні герої роману. 2. Молодь сталінської епохи. 3. Сашко Панкратов – герой свого часу. 4. Актуальність роману Рибакова в наші дні. Роман “Діти Арбата” був створений автором у часи застою. Даний добуток є автобіографічним, у долі головного героя – Сашка Панкратова – багато чорт, властивому самому...
  7. Короткий переказ – Діти Арбата Роман Найбільший будинок на Арбаті – між Никольским і Грошовим провулками. У ньому живуть четверо колишніх однокласників. Троє з них: Сашко Панкратов, секретар комсомольського осередку школи, син ліфтерки Максим Костин і Ніна Іванова – становили в школі згуртовану групу активістів. До них ще примикала дочка відомого дипломата, більшовика з дореволюційним стажем...
  8. Рецензія на роман Л. Бородіна “Розставання” Роман “Розставання” Леоніда Бородіна побудований навколо ідеї Бога. Його ліричний герой – московський інтелігент – вирішує почати нове життя. У творах Леоніда Бородіна – на раціональному, логічному рівні його проза суворо затверджує правоту християнської моралі, а всією своєю емоційною, почуттєвою плоттю (тобто всім художнім, що є в ній) буквально волає...
  9. Рецензія на роман В. Д. Дудинцева “Білі одяги” ЧиЛюбите ви читати? Якщо вас цікавлять не тільки детективи, кримінальні історії, любовні романи, що так часто зустрічаються сьогодні на книжкових развалах, якщо для вас читання – не просто спосіб убити час, якщо ви любите разом з автором і героями поразмышлять об хвилююче людство проблемах, вам, напевно, буде цікаво познайомитися з...
  10. Рецензія на роман В. С. Гроссмана “Життя й доля” (I варіант) Основне коло філософської проблематики епопеї В. Гроссмана “Життя й доля” – життя й доля, воля й насильство, закони війни й життя народу. Письменник бачить у війні не зіткнення армій, а зіткнення мирів, зіткнення різних поглядів на життя, на долю окремої людини й народу. Війна виявила корінні проблеми сучасності,...
  11. РЕЦЕНЗІЯ НА РОМАН В. П. АСТАФЬЕВА “СУМНИЙ ДЕТЕКТИВ” РЕЦЕНЗІЯ НА РОМАН В. П. АСТАФЬЕВА “СУМНИЙ ДЕТЕКТИВ” (1 варіант) Основним завданням літератури завжди було завдання відносини й розробки найбільш актуальних проблем: в XIX столітті була проблема пошуку ідеалу борця за волю, на рубежі XIX-XX століть проблема революції. У наш час найбільш актуальної є тема моральності. Відбиваючи проблеми й протиріччя...
  12. Рецензія на роман О. Житинський “Втрачений будинок, або розмови з мілорде” “Іноді, щоб наблизитися до життя, потрібно досить далеко відійти від неї. І я не хочу рятувального круга з написом “правдоподібність”, коли під рукою реалізм в широкому розумінні цього слова. – Реалізм “без берегів”? – Ні, з берегами, з руслом, з горбками на березі, з отарою корів, що дають реалістичне молоко,...
  13. Суперечки Базарова з Павлом Петровичем: хто ж правий? (Роман И. С. Тургенєва “Батьки й діти”) Суперечки Базарова з Павлом Петровичем: хто ж правий? (Роман И. С. Тургенєва “Батьки й діти”) Роман “Батьки й діти”, по визначенню російського письменника Володимира Набокова, це “не тільки кращий роман Тургенєва, але й один із самих блискучих добутків XIX століття”. Центральне місце тут займають довгі суперечки молодого різночинця нігіліста Євгенія...
  14. “Діти війни” Існує ціле покоління, чиє дитинство припало на часи Великої Вітчизняної війни. Їх так і називають – діти війни. Сучасні діти навіть не можуть уявити собі, що таке рости під час війни. Зруйновані будинки та звуки пострілів, повітряна тривога та “похоронки” з фронту. У половини дітей війна відняла батьків, бабусь та...
  15. Твір на сюжет роману А. Рибакова “Тридцять п’ятий і інший роки” Історичні проблеми завжди будуть хвилювати письменників, тому що людський рід у цілому й кожній окремій людині, позбавлена історичної пам’яті, що забув або намагається забути власне минуле й минуле свого народу, втрачає своїх Корінь, перетворюється в маріонетку, який легко маніпулювати тим, у кого більше влади. Історична пам’ять – це щось начебто...
  16. Задум і сюжет роману Тургенєва “Батьки й діти” Задум роману. Суперечки про нього. Четвертий по рахунку роман Тургенєва “Батьки й діти” підбивав підсумок великому періоду у творчій діяльності письменника й відкривав разом стем нові перспективи художнього осмислення переломного етапу російського життя. Поява роману в пресі викликало небачені ще в історії російської літератури запеклі суперечки. Причина цього – і...
  17. Батьки й діти в зображенні І. С. Тургенєва (По романі “Батьки й діти”) 1. Час створення роману “Батьки й діти”. 2. Зіткнення представників батьків і дітей. 3. чиЗастаріла проблема батьків і дітей сьогодні? Я спробував представити конфлікт двох поколінь. І. С. Тургенєв Роман І. З. Тургенєва “Батьки й діти” з’явився в пресі в 1862 році. Це були часи, коли на зміну старому життєвому...
  18. Історичні проблеми в сучасній літературі (по романі А. Рибакова “Тридцять п’ятий і інший роки”) Труна на лафеті, коні круп. Вітер сюди не доносить мені звуків Росіян військових плачучих труб… И. Бродський Історичні проблеми завжди будуть хвилювати письменників, тому що людський рід у цілому й кожній окремій людині, позбавлена історичної пам’яті, що забув або намагається забути власне минуле й минуле свого народу, втрачає своїх Корінь,...
  19. Зміст заголовка роману “Батьки й діти” Роман “Батьки й діти” – один із кращих добутків прекрасного російського письменника И. О. Тургенєва. Написане в другій половині дев’ятнадцятого століття, цей добуток залишається популярним і що читається й у наш час. Причин цьому безліч: і вічні Теми природи, дружби, любові, і актуальність конфлікту роману навіть зараз, і сучасність помислів...
  20. Бертольт Брехт “Матінка Кураж та її діти&amp 1.Які визначення дав своєму новому театрові Бертольт Брехт? Відповідь: “Епічний”, “раціональний”, “‘неаристотелівський” та ін. 2.Назвіть найяскравіше художнє відкриття “епічного театру” Бертольта Брехта. Відповідь: “Ефект очуження”. 3.Відомо, що класична аристотелівська Драма була спрямована на почуття глядачів, навіюючи їм певні емоційні стани, “очищуючи” їх мистецтвом. На що направлена “брехтівська п’єса, “епічний театр”?...
Рецензія на роман А. Н. Рибакова “Діти Арбата”
«
»