Пушкін – наше все

Олександр Сергійович Пушкін – великий російський поет, основоположник російської реалістичної літератури. Коли читаєш його вірші, уже з перших рядків поет захоплює нас за собою, змушує забути всі життєві дрібниці й турботи, викликає в нашій душі все краще, глибоке, сьогодення, що є в ній. От чому в самі важкі мінути свого життя, коли смутно й важко на серце, я знову й знову звертаюся до поезії Пушкіна. Я думаю, що він є автором особливого сприйняття миру, тому до кінця осягти суть безцінного сплаву звуків, почуттів і думок не дане нікому. Це і

є та таємниця, заради якої пишуться вірші, складаються музичні добутки. Розгадуючи її, удосконалюється людина.

У Творчості Пушкіна з винятковою яскравістю й повнотою виступають кращі риси російського характеру. Вільнолюбні вірші Пушкіна займають у його творчості центральне місце, вони повні пекучої ненависті до “самовластительным лиходіїв” на троні, і “барству дикому”, жорстоко гнітючий народ. Для Пушкіна ідея волі нероздільна з Батьківщиною, з ідеєю патріотизму. Про це він пише в посланні “До Чаадаєва”, що перетворюється із дружнього послання в політичне:

Поки свободою горимо,

Поки серця

для честі живі,

Мій друг, вітчизні присвятимо

Душі прекрасні пориви!

Поет ділиться із другом і однодумцем своїми думками, у цьому вірші сполучаються революційних дух і полум’яний патріотизм.

У чудовій творчості великого поета виразилася його незвичайна обдарованість. З величезною силою відбив поет у своїй творчості особливості національного життя народу. “У ньому російська душа, російський характер”, – писав Гоголь.

Пушкін гаряче й віддано любив російську культуру, історичні центри, навколо яких складалося національне життя російського народу. Багато чудових рядків присвячує поет Москві. Вона дуже дорога йому:

Як часто в сумній розлуці,

У моїй блукаючій долі,

Москва, я думав про тебе!

Москва… як багато в цьому звуці

Для серця російського злилося!

Як багато в ньому відгукнулося!

Як блискуче, як по геніальному просто виразив поет відношення до Москви російської людини! Я ніколи не перестану дивуватися досконалості його створінь.

Поезія Олександра Сергійовича Пушкіна виявляє собою чудовий зразок гражданственности, на який орієнтувалися багато російських письменників.

Але поет доріг нам не тільки тому, що він був співаком “вільності святий”. Кожній людині знайомо:

Я пам’ятаю дивовижне мгновенье:

Переді мною з’явилася ти,

Як скороминуще виденье,

Як геній чистої краси.

Ніжні, музичні слова хвилюють людську душу. Це добуток, присвячений любові коштує в ряді найкращих зразків любовної лірики, що прославляє високе людське почуття. Багато рядків пушкінських віршів, об’єднаних цією темою, стали словами романсів:

Я вас любив: любов ще, бути може,

У душі моєї згасла не зовсім;

Але нехай вона вас більше не тривожить;

Я не хочу засмучувати вас нічим.

Пушкін свято вірив у любов і дружбу, залишався відданим старим друзям. Присвяти Дельвигу, Чаадаєву, Пущину й многим іншим займають особливе місце в пушкінській спадщині. Поет не боїться зізнатися в дружніх почуттях до засланих декабристів. От рядка з вірша “И. И. Пущину”:

Мій перший друг, мій друг безцінний!

И я долю благословив,

Коли мій двір відокремлений,

Сумним снігом занесений,

Твій дзвіночок оголосив.

Лірика любові й дружби зачаровує своєю щирістю, ніжністю, почуттям глибокого співпереживання: “У вітчизняній поетичній спадщині пушкінська нота – сама чиста й дзвінка. У ній – душу народу, у ній “російський дух”, у ній “животворяща святиня пам’яті”, – писав С. Гейченко.

Зараз ми радуємося народному пушкінському слову, кожній фразі, їм вимовленої, насолоджуємося будь-яким добутком, їм написаним. У нашу епоху особливо глибоко розкрилося національне й всесвітнє значення творчості великого сина Росії. Поезія його співзвучна поезії нашої епохи. І ми, його нащадки, говоримо, що Пушкін був завжди, є й буде незахідним сонцем поезії людства.

У центрі Пушкінської площі, завжди жвавої й шумної, на високому постаменті коштує бронзова фігура поета. Спокійна, шляхетна поза, зосереджене, замислене, небагато смутна особа… Пам’ятник Пушкіну – натхненне створення скульптора А. М. Опекушина. Він був споруджений на зібрані засоби.

Щасливі люди, що мають наших великих предків, як Пушкін. Щасливий і Пушкін, що має наших вдячних нащадків.

ЗЕКУНОВ ВОЛОДИМИР


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Пушкін – наше все

Categories: Нові твори

Links