Професія мого батька (твір-опис)

У нашому класі пройшов конкурс на кращий Твір про хліб. Учителька попросила кожного обов’язково розповісти, як у їхніх родинах бережуть хліб. На переможця чекала винагорода: коровай просто з жару. Але найприємніше, що він буде вручений на хлібозаводі, куди ми мали піти на екскурсію. Пекарем там працює мій батько.

Я дуже хвилювався, чекаючи на екскурсію. Вперше за життя я мав побачити батька на робочому місці. Вдома батьки охоче розповідають про свою роботу. Я знав, що батька на заводі поважають, що він пекар з великим стажем; спечений ним

хліб не залежується на прилавках, його швидко розкуповують.

І от настав довгоочікуваний день. На прохідній заводу нас зустрів мій батько.

У білосніжному халаті й такій само шапочці він нагадував лікаря. Батько – начальник зміни й відповідає за всю роботу, пов’язану з випіканням хліба. Зрозуміло, хто краще за нього може показати виробництво?

Багато робіт на хлібозаводі механізовано. Ми бачили, як тісто замішується, А як його поділяють на шматки рівної ваги. Потім шматки тіста укладають у металеві форми, змазані олією. Так виходить фермовий хліб, або, як кажуть покупці, і “цеглинка”. Але побачили ми

й закруглені шматки тіста, які потім перетворювалися на пишні короваї. Після випікання хліб остигає, його укладають у лотки і вантажать у спеціальні машини для доставки до магазину.

Як і було обіцяно вчителькою, авторам кращих творів про хліб були вручені призи – пишні короваї. Серед тих, хто одержував винагороду, був і я. Мені приємно було прийняти хліб з рук батька. “А чи знаєте ви, скільки людей трудилися, щоб вийшли ці короваї? – запитав батько. – їх багато. Тут і селяни, які виростили пшеницю, і мукомоли, що переробили зерно на борошно, і, звичайно, пекарі, чию роботу ви сьогодні бачили”.

…Короваї пахнули так апетитно, вони мали таку засмажену хрустку скоринку, що стало зрозуміло: додому їх не донести. Вирішили по-братерському поділити короваї між усіма учасниками екскурсії і відразу пригоститися.

Нам поставили на стіл блюдо із соняшниковою олією. Тут же, на столі, стояла сільничка. Ми вмочували хліб у запашну олію, посипали сіллю апетитні шматки і насолоджувалися.

Я гадаю, що ніхто з хлопців не їв дотепер такого смачного хліба.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Професія мого батька (твір-опис)

Categories: Нові твори

Links