Проблема любові й боргу в романі Е. Замятіна “Ми”

Коли я прочитав роман Замятіна “Ми”, у мене мимоволі виникло запитання: Про що цей добуток? Про бездуховне суспільство? Про тоталітаризм, систему, що руйнує людську особистість? Про любов і зрадництво? Можна сказати, що тут присутні всі ці Теми, але сам Замятін вкладає в роман значно більше глибокий зміст, чим, наприклад, висміювання основ соціалістичного суспільства, як уважали багато критиків початку XX століття. Безумовно, проблема любові й боргу не є основою роману, вона носить як би побічний характер. Головний герой добутку – Д -503.

Відразу впадає в око відсутність імен у персонажів, це наводить на думку про бездуховність, що панує в Єдиній Державі. Людина позбавлена ім’я, він безликий, подібний до механізму, роботові, що має серійний номер. Життя його вивірене й направляється іншими. Він позбавлений почуттів, думок, душі. У суспільстві, що живе по строгим матема сочинениятическим законах, де все повинне бути логічно, не може й мовлення йти про любов, фантазію. На початку роману Д -503 з’являється читачеві, як частка Єдиної Держави, один з багатьох винтиков великої машини. Він захоплюється мудрістю Благодійника, йому подобатися жити точно по годинниках.

Але раптом вся його розміряне життя різко міняється. Свій новий стан він оцінює як хвороба. “Повинен записати, щоб ви, невідомі мої читачі, могли до кінця вивчити історію моєї хвороби”.Що ж відбулося з головним героєм? У чому причина його “хвороби”? Д -503 закохався, непомітно для самого себе. Перші підозри в нього виникають під час прослуховування музики Скрябіна, що повинна була викликати сміх, довести що вище, краще сучасних “матема сочинениятических композицій” нічого не може бути

И дійсно, багато хто сміються “тільки деякі… але чому ж і я – я?” Тут він уперше відчув себе як “я”, а не як “ми”. Після цього в його життя входить I -330, що очолює революційну організацію. Вона не така, як інші, ходить у древньому одязі, п’є лікер, курить. Д -503 зобов’язаний донести на неї в Бюро Хоронителів – це вважається подвигом, але він цього не робить, сам собі дивуючись: “Тиждень назад – я знаю, пішов би, не замислюючись. Чому ж тепер? Епочему?” Його розум розривається між любов’ю й почуттям боргу: “Я гину. Я не в змозі виконувати свої обов’язки перед Єдиним Государствомеяе” Любов до I -330 остаточно затвердила в ньому “Я”, він став особистістю, здатної почувати, переживати. Уперше в ньому заговорила ревнощі: “Я не дозволю. Я хочу, щоб ніхто крім мене. Я вб’ю всякого, ктоепотому що я вас – я васі” Слово “люблю” так і залишається невимовленим. Щоб розібратися в самому собі, Д -503 іде в Медичне Бюро. Там його повідомляють, що він боле: у нього з’явилася “душа”. Людина з “душею” не може нормально жити в техногенному суспільстві, але є вихід: операція по видаленню фантазії. Отут Д доводиться вибирати: “Операція й стовідсоткове щастя – илие” Він вибрав I і “Мефи”.I хоче, щоб він як будівельник Інтеграла допоміг захопити його, і Д -503 дає своя згода. Але поле буде перерваний з – за зрадництва. Після цього Д з’являється перед Благодійником, що переконує його в тім, що I, насправді, його не любить. ВІН потрібний був їй тільки як будівельник Інтеграла. У самого Д давно підсвідомо виникли деякі підозри. Він згадує той лист, у якому I просить його опустити штори, начебто вона в нього, її питання про Інтеграл – чи незабаром він буде готів?

Після розмови із Благодійником Д направляється до I додому, але не знаходить її там, зате виявляє в кімнаті величезна кількість рожевих талонів з буквою “Ф”. Тепер – те він розуміє, що I, дійсно, використовувала його. Вона зробила так, що він полюбив її, вона відірвала його від Єдиної Держави. У підсумку Д залишився ні із чим: він не міг бути зі своєї улюбленої м не міг повернутися до нормального життя в цьому “бездушному” суспільстві. Йому нічого не залишається, крім як погодитися на операцію. Він вирішує “вирізати фантазію”. “Усе вирішено – і завтра ранком я зроблю це. Було це теж саме, що вбити себе – але, може бути, тільки тоді я й воскресну. Тому що адже тільки вбите й може воскреснути.”Після операції Д -503 спокійно спостерігає за тим, як під Газовим Дзвоном стратять “ту жінку”. Ні фантазії – немає любові. Виходить, що любов не змогла протистояти технічному прогресу. Почуття боргу все – таки пересилило в Д -503 любов. Або в нього просто не було іншого виходу? Можливо, усе було б не так, якби I дійсно любили його.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Проблема любові й боргу в романі Е. Замятіна “Ми”

Categories: Нові твори

Links