ПРО МІФ
МІФ І ЛІТЕРАТУРА
ПРО МІФ
Чудеса, наявні у міфі, перевершують усякі дива казки й завше постачають їй матеріал чудесності.
Аза Тахо-Годі
“…На самому початку не було ні неба, ні землі, а була тільки темрява і вода, змішана з землею так, ніби кваша, а Бог літав Святим Духом понад водою, яка шуміла піною…” – так уявляли наші пращури переддень виникнення Всесвіту і появи життя на Землі. Давні люди, які жили серед дикої природи, були беззахисними перед виверженнями вулкешів і землетрусами, бурями та грозами, посухами і повенями,
“Звідки взялася перша людина?”, “Чому небо під час-грози блискає вогнем і гримить? ” та інші. Осмислюючи навколишній світ, вони намагалися пояснити незрозуміле впливом могутніх надприродних сил. В їхній уяві поставали образи богів і духів, яким було підвладне все на світі і від яких залежало життя людей. Так з’явилися міфи – оповіді,
Майже кожен народ на певній стадії свого розвитку створював міфи і мав свою систему фантастичних уявлень предків про світ і світобудову. Таку систему уявлень називають міфологією. Це слово також означає сукупність міфів певного народу і водночас науку, що вивчає міфи.
За давніх часів люди сприймали міфи як правдиві розповіді про те, що було колись. Минали віки, міфи поступово перетворювалися на казки. Але казку сприймали як плід фантазії, а до міфу ставилися як до абсолютної реальності. Ніхто не вірив, що звірі можуть говорити, що кіт ходить у чоботях, що килим літає. А міфам вірили, бо вони виражали розуміння людьми навколишнього світу, відображали історію, звичаї, мрії і тривоги народу.
Головні ознаки міфу:
– колективний автор;
– герої: боги, напівбоги, титани, духи, першопредки;
– олюднення й одухотворення природи;
– гіперболізація (сюжету, образу);
– пояснюють природу Всесвіту і життя на Землі.
Міф – це стародавня оповідь про явища природи і надприродні сили, про богів, духів, першопредків, героїв, у якій часто – пояснювалося походження світу і життя на Землі.
Є ще відмінності між міфом і казкою. У всіх казках зображено боротьбу сил добра і зла. У міфах такий конфлікт не обов’язковий. Казка не пояснює-явища природи, але навчає розпізнавати добро і зло в житті. А в більшості – міфів пояснюються певні явища природи, їх закономірності, дії стихії.
Міфи складали задовго до того, як виникла писемність. Деталі міфів різних народів помітно відрізнялися, але т^ми їх були подібні. Наприклад, єгипетські міфи свідчили про те, що давні єгиптяни намагалися збагнути сенс життя і смерті, відхилити завісу в потойбічний світ. Але й інші народи здавна прагнули розгадати таємниці світобудови, щоб забезпечити краще життя собі й нащадкам. Часом один народ запозичував у іншого якийсь міф, щось змінюючи і доповнюючи. Так з’являлися варіанти одного й того самого міфу.
Іноді подібність міфів різних народів пояснювалася спорідненістю, спільним походженням цих творів.
Які ж міфи давніх народів відомі нашим сучасникам?
Насамперед це міфи, у яких розповідається про виникнення чи створення світу. Давні народи по-різному пояснювали виникнення світу. Так, один з давньогрецьких міфів повідомляє про початок усіх речей від богині Евріноми й північного вітру, який богиня перетворила на великого змія, а сама стала голубкою і знесла яйце.
З нього виник Всесвіт – Сонце, Місяць, Земля й інші планети. В інших давньогрецьких міфах розповідається про виникнення світу з первісної ріки Океану або про те, як богиня Ніч знесла яйце, а з нього вийшов бог світового ладу Ерот, що згодом став богом кохання. У пізніших міфах йдеться про богиню Гею – матір Землі, яка створила бога Урана – батька Неба, а потім народила все, що є на світі.
Іншу велику групу складають міфи про народження та діяння богів – фантастичних істот, що уособлювали різні природні явища: грім, блискавку, вогонь, воду, сонячне світло, нічну темряву. Боги щедро винагороджували тих, хто їх шанував, і жорстоко карали тих, хто їх зневажав. Боги – героїв міфів – дуже подібні до людей з їхніми чеснотами і вадами. Давні народи вірили, що боги з висоти своєї величі стежать за людьми і оцінюють їхню поведінку, відповідно винагороджуючи або караючи смертних. Найвищою винагородою богів було надання людям безсмертя.
Існували також численні міфи про героїв – напівбогів-напівлюдей, здебільшого синів безсмертних богів і смертних жінок. У давніх греків такими героями були Геракл, Персей, Тесей та інші. Міфи славили не тільки переможців, а й добродійників, що постраждали за людей. Таким є титан Прометей, жорстоко покараний за те, що викрав з Олімпу вогонь для людей і навчив їх усього того, що відрізняє людину від тварини.
У багатьох міфах йдеться про різні фантастичні явища, чудеса, неймовірні перетворення. Таким є давньогрецький міф про чудо з “золотим дотиком” фрігійського царя Мідаса. Деякі міфи розповідали про походження людей, про засновників міст тощо.
Отже, міф – давнє джерело наших знань про те, як люди давноминулих епох відповідали на найважливіші питання буття: “Як виник світ?”, “Звідки ми походимо?”, “Задля чого живемо?”.
Чи добре ви запам’ятали?
Поняття: міф, міфологія.
Запитання й завдання
1. Що таке міф? Знайдіть у підручнику визначення міфу і прокоментуйте його. Назвіть головні ознаки міфу.
2. Скільки значень має слово міфологія? Назвіть їх.
3. Пригадайте головні ознаки фольклорної казки. Заповніть таблицю “Спільні та відмінні ознаки міфу й казки”.
4. На які різновиди поділяють міфи за змістом? Наведіть приклади героїв цих творів.
5. Розгляньте малюнок, уміщений на початку розділу (с. 7), та ілюстрації, подані в статті. Які уявлення наших предків про світ вони відображають?
1. Чому теми міфів різних народів були дуже подібними?
2. Як ви розумієте епіграф до статті? Прокоментуйте його.
Складіть простий план статті підручника “Про міф”. Перекажіть статтю за цим планом.
Підготуйте усну розповідь на тему “Чому мої пращури створювали міфи”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)