Про людину потрібно мислити або в жанрі філософії

Не будемо зваблюватися, але й не будемо скромничати. Про людину потрібно мислити або в жанрі філософії (по Канті), або взагалі ніяк. По ночах, наодинці із природою, під зводом безмежного зоряного неба наша душа поринає в мовчазне споглядання. Тисячі зірок, неуважних по неосяжному просторі, ллють на нас м’яке сяйво. Думка про нескінченність захоплює нас, заслоняючи все земне. Ми дивимося на блискаючі алмази, що тремтять серед синявого нічного неба. Ми смутно почуваємо нескінченність, і це почуття народжує замисленість і замилування. Зірки висять

у просторі й роблять свій невідомий нам життєвий шлях. У чому ж їхня таємниця?

ЧиМаємо яку-небудь велич? Думаю, що наша слава в чомусь іншому. Звичайно, людина – складне й цікаве явище. Може бути він і недосяжний. Яке місце займає людина, будучи “зіркою”. Чи замислювалися Ви коли-небудь над наступної? Всесвіт настільки грандіозний, що в ній почесно грати навіть саму скромну роль. Наша незначність у матеріальному світі не образлива зовсім.

Картина зоряного неба усе ще залишається самої величної із всіх картин, а книга про себе – самої цікавої із всіх книг. Будемо ж любуватися цією картиною й удивлятися

в неї всі пристальнее й пристальнее, будемо читати цю книгу, щоб стати розумніше, шляхетніше, нравственнее й досконаліше.

Мені зірка впала на долоньку,

Я неї запитав: – Звідки ти?

– Дайте мені передохнути трошки,

Я с такий летіла висоти

А потім додала, блискаючи,

Немов дзвіночок продзвенів:

– Не дивитеся, що невелико я,

Я вмію робити багато справ

Вам необхідно тільки згадати,

Що для Вас важней усього на світлі

Я можу бажання виконати,

Я увесь час займаюся цим

А. Дольский.

Так що ж ми хочемо знати про зірки, а вони про нас? Одні зірки виглядають яскравіше, а інші здаються більше тьмяними. У чому ж складається суть одиночної зірки?

Зірка – поняття ефемерне. Вона поза подіями й поза часом. Хіба її цікавить те, що світло її комусь заважає або його хтось не бачить? Її внутрішні переживання їй набагато дорожче й тоді вона починає відчувати себе потрібної в цьому непростому й величному світі. Якщо перед нею немає мети – у неї з’являється розпач, адже саме зірка особливо трагично дивиться на життя, не бачачи в ній високої мети

Перемагаючи безвременье, а саме власні борошна дають їй можливість знати більше інших і нести тягар відповідальності. За цим треба величезна внутрішня робота, адже зірка і є зірка тільки вже тому, що вона філософськи дивиться на життя, замислюючись про своє високе призначення. Вона не віддає данину ні моді, ні хвилинного смутку, ні славі. Іноді вона перетворюється в щирого філософа, міркуючи про вічність і тлінність життя. Але вона не посмітить змінювати хід подій. Для неї все визначено богом

Ти – частина ВСЬОГО! А значить нескінченний!

Але розумом тобі не охопити

Все суще… Спробуй серцем… Серцем – легше…

Воно здатно ВІРИТИ й ЛЮБИТИ

На всі твої питання є відповіді,

Які закладені в тобі!

Ти розгадаєш всі загадки й секрети,

Коли довіришся Всесвіту й Долі

Тетяна Князівна

Але в зірки є обов’язку – служити людям і це визначає її кінцеву мету – знайти гармонію й спокій. У різні періоди життя вона по-різному розуміє й осмислює вічні філософські проблеми

Якщо б усі, хто допомоги щиросердечної

У мене просив на цьому світлі…

Мені надіслали б по одній копійці, –

Стала б я богаче всіх на світі…

Але вони не слали мені копійки,

А із мною своєї ділилися силоміць.

И я стала всіх сильней на світі…

А. Ахматова

А яке відношення в зірки до “бути” або здаватися?

Яка вона насправді: з особливостями характеру, переконаннями, прихильностями, достоїнствами й недоліками, здатностями й почуттями? “Бути” для неї не значить бути гарної, бути можна різної, все залежить від того на які цінності вона орієнтована. Чому вона не прагне виявити якості, якими не володіє. Чужо їй проповідувати одне, а робити інше. Щоб бути, треба взагалі не думати яким здаєшся. У неї свій внутрішній мир:

Людей нецікавих у світі немає.

Їхньої долі – як історії планет

У кожної є особливе своє,

И немає планет, схожих на неї

Евтушенко.

Що ж є визначальним: “бути” або “здаватися”? Чи цікаві їй люди самі по собі, поза їхніми посадами, місця роботи й матеріальних можливостей. Як болісні для неї питання. Чи поважає вона навколишніх або тільки робить вигляд?

Поводження – це дзеркало, у якому кожний показує свій щирий вигляд

Гете

По якому ж принципі їй жити?

Щоб жити чесно, треба рватися, плутатися, битися, помилятися, починати й кидати, і знову починати, і знову кидати, і вічно боротися й втрачати. А спокій є щиросердечна підлість

Л. Толстой

Чого ж бажає зірка? Ким мислить вона себе в майбутньому, адже міркувати про Майбутнє люди ніколи не могли зовсім неупереджено – на те вони й люди. Один вигляд майбутнього представляється їм бажаним, інший – відразливої. Уміння зрозуміти найбільш істотні особливості себе самої, визначити щирий зміст своїх учинків, настрій, розбіжності в оцінках і поданнях. Розібратися в самому собі й у мотивах свого власного поводження зовсім нелегко. Які якості вона цінує в людях і собі? Одна людська якість, про яке ми завжди соромимося говорити вголос, уважаючи його старомодним – це шляхетність. Саме ця якість зірка найбільше цінує в інших людях. Із цією якістю вона зв’язує здатності людини з-страждати, з^-переживати, з-почувати, з^-діяти

Як же ставитися до зірки? Любити або відкидати, ненавидіти або цінувати. І все – таки вона просить, напевно, її любити як у Цветаевой:

За те, що мені пряма неминучість –

Прощення образ,

За всю мою невтримну ніжність

И занадто гордий вид,

За швидкість стрімких подій,

За правду, за гру…

– Послухайте!- Ще мене любите

За те, що я вмру.

М. Цветаева.

Життя коротке в обличчя людському

Ми не встигнемо все пізнати й розсудити…

Як тільки думки немов бісер метаємо,

А тим часом, можливо треба просто жити?

Залиш сумніви, ступай уперед смелее

И помни: Ти – на правильному Шляху

И с кожним кроком лише яснішає,

Що Ти живеш – щоб цей Шлях пройти

Тетяна Князівна

Нехай всі, у свою годину, зважають на тебе;

Наповни змістом кожне мгновенье

Годин і днів невблаганний біг,

Тоді увесь світ ти приймеш у владенье,

Тоді, ти будеш Людин!”

Редьярд Киплинг.

И все-таки все починається з добра. Віддай миру краще, що є в тобі й усе повернеться до тебе. Не бійся творити добро

Чистоту, простоту ми в древніх беремо,

Саги, Казки з минулого тягнемо,

Тому що добро залишається добром –

У минулому, майбутньому й сьогоденні

В. Висоцький


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Про людину потрібно мислити або в жанрі філософії

Categories: Нові твори

Links