Про любов

Любов – це одне з почуттів, що дано зазнати людині в житті. Можна сказати, що це почуття робить людини добріше, чистіше, досконаліше. Тема любові – одна з ведучих тим світової літератури з найдавніших часів до сьогоднішнього дня. Багато закохані стали уособленням цього почуття. Варто згадати Лейлу й Меджнуна, кавалера де Грие й Манон Леско, даму із собачкою й Гурова, а також багатьох-багатьох інших. Складно придумати, про що б писали знамениті поети й прозаїки, чим надихалися б великі композитори й художники, не будь на світі любові, Древні

вважали любов даром богів. Це почуття, на їхню думку, наближало смертних до небожителів. У середні століття зложився теперішній культ любові. Лицарі присвячували все своє життя служінню прекрасній дамі й були щасливі. З тих пор словом “лицар” стали називати всякого, хто із шанобливістю й замилуванням ставиться до жінки.

Про те, яке місце займала любов у житті наших предків, ми можемо судити, зокрема, по добутках російських класиків. А однієї із причин найвідомішої за всю російську історію дуелі була саме палка любов, що зштовхнулася з пекучими ревнощами. У любові безліч осіб. Це любов-дружба, кохання-співробітництво,

любов-пристрасть, любов-трагедія й інші. У любові існує не тільки щастя, радість взаємного розуміння, задоволення, але й обман, ревнощі, страх, біль. Можна сказати, що на тлі любові інші щиросердечні прояви людини виступають більш чітко, рельєфно, опукло. У такий спосіб людини проверяется любов’ю. Сказати “я люблю тебе” виходить, сказати “ти ніколи не вмреш”, – помітив якось великий французький письменник Альбер Камю. Люблячий запам’ятовує у своєму серці образ коханої людини, робить того безсмертним, як безсмертне сонце, земля, вітер, і тільки таке безсмертя можливо в нашім недосконалому світі. Любов, як уже було сказано, не вигідне придбання, а дарунок. І як усяким несподіваним і приємним подарунком, цим почуттям необхідно дорожити. Адже говорять, що щира любов дається чоловік один раз у житті, і це недалеко від правди. Відомо, що любов реалізується цілком у сфері міжособистісного спілкування.

Тому потрібно як би заново вчитися говорити, думати, дихати. У цьому багато хто бачать працю й тяготи любові, особливо якщо любов увінчується законним шлюбом. Тут важливо не втратити власну індивідуальність, власну точку зору на навколишній світ і на саму любов зокрема. “Ти в мене одна, Немов у ночі місяць, Немов у році весна, Немов у степу соснО. Немає інший такий Ні за якою рікою, Немає за туманами, Далекими країнами” Ці рядки належать перу знаменитого барда Юрія Визборн. Їх можна вважати своєрідним підсумком сучасного художнього й життєвого досвіду. Сьогодні любов навряд чи набагато змінилася: це почуття всі так само надихає людини на нові починання, здійснення, подвиги. І той, хто проніс це чудове почуття через все життя, може впевнено сказати: “Я жив не зрячи”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Про любов