Постмодернова віртуальність літератури нашого часу

Твір-лекція для однокласників. Любі друзі! Я – ваш сьогоднішній лектор, доктор шкільних наук Модест Модернович Постмодерністський. Пропоную послухати лекцію про унікальне постмодернове явище в світовій культурі, Для кожного з нас актуальною проблемою у шкільному житті є зустріч з таким банальним явищем, як книга. 8 книгою ми починали своє знайомство з життям. Пригадаймо. Ось нам два роки, і мама читає казку на ніч. Ми радіємо ілюстраціям, із захопленням розглядаємо малюнки. Але згодом складніше – на нас чекають літери, їх вивчити буде непросто.

Але ми вивчили – інакше б не дісталися до 12 класу! І весь цей час нас оточували книги: підручники, атласи, словники, довідники, енциклопедії. Чи не пора щось змінити? Ми — нове покоління й мусимо сказати, що разом із закінченням шкільної ери, має щось змінитися і в ері книжкового світу. Ми – покоління, яке виросло разом із його величністю КОМПОМ: тут закладена вся мудрість людства. Тебе цікавить енциклопедія – будь ласка, якесь поняття — теж не проблема… Будь-яка інформація, розваги, спілкування – все це можливе завдяки

комп’ютерові.

Не дивно, що це зрозуміли й письменники. Вони живі організми і змушені розвиватися разом з цивілізацією. Що ж пропонує нам сучасна література в її осучасненому варіанті?

Перше. Мушу визнати, що наші сучасники не знайшли нічого особливого в назві й охрестили сучасний період постмодернізмом. Була епоха античної літератури, Відродження, класицизму, романтизму, реалізму. Ті, хто оголосили протест проти усього попереднього, назвали себе модерністами. Невже у наступного покоління не вистачило фантазії на нове слово? Це відсутність фантазії чи принципова позиція? Спробуємо розібратися.

Зробіть записи в зошити; “Постмодернізм – новітнє явище, для якого характерними рисами є тотальне висміювання, гра з чужим текстом, суміш різноманітних стилів, використання елементів масової культури”. Що роблять постмодерністи? Сміються над усім. Глузують. По суті справи, постмодерністи нічого особливо вигадати не змогли і в своїх творах використовують набір чужих думок, крилатих фраз знаменитих письменників-попередників, 3 цього приводу є один американський студентський, анекдот: студент прочитав “Гамлета” Вільяма Шекспіра і заявив:

– Нічого особливого. Зібрання поширених крилатих фраз!

Дійсно, деякі Твори постмодерністів перетворюються на книги-цитати. Так француз Жан Ріве у своїй книжці “Панночка з А” збирає 750 цитат від 408 авторів! Оце і є так звана інт. ертексту-альність (запишіть, будь ласка!) – будь-який текст будується як мозаїка, він є трансформацією інших відомих текстів. Ідея не нова. Вищезгаданий Шекспір теж не сам придумував свої сюжети, а брав їх з давніх хронік (правда, це був обмін один до одного, тобто, брав один текст, і на його основі створював свій, теж один, але оригінальний текст!). Джойс, наприклад, сміючись, говорив про те, що він у своєму романі спирався на 60 інших романів – отож нехай сушать голову критики, що й до чого! А відомий усім сучасним людям роман Умберто Еко “Ім’я троянди” – це такий собі пародійний варіант Шерлока Холмса від Конан Дойла. Погоджуєтесь? Кому цікаво – поговоримо після лекції про Умберто Еко…

Друге. Запишемо: “Здобутком постмодернізму є гіпертекст”. Ви не хочете читати? Беріть до рук циркуль. Мілорад Павич так і записав у підзаголовку оповідання “Дамаскин” – новела для комп’ютера і теслярського циркуля. Що це означає? А ось що. Можете читати розділ “Третій храм”. Щось не так? Клацніть мишкою на комп’ютері – і читайте інший розділ, наприклад “Палац”. “Читач може зневажати нашими пропозиціями і читати так, як він звик, як будь-яку іншу новелу”.

Ви самі можете вирішувати, як вам читати – з початку чи з кінця, паралельно обидва тексти, чи по діагоналі один, ви можете самі скласти власний варіант прочитання. Той самий Павич говорить, що він знайшов 2257 варіантів, за допомогою яких можна читати його твір. У “Хазарському словнику” можна читати за кольором (червона, зелена й жовта книга). У книзі “Остання любов у Константинополі” можна розділи ставити відповідно до значення карт Таро. Текст стає живим організмом, із яким ви працюєте, думаєте, граєте. Залежно від того, як ви вибудовуєте розділи книги, змінюються й долі головних героїв: читайте одночасно з кінця із початку – всередині книги герої зустрінуться.

За висловом У. Еко, постмодернізм – це “певний духовний стан”. Ця література не приймає байдужого, не мислячого читача. Вона вимагає’логічної думки, аналізу, співставлення – тобто, це література для нас, думаючої сучасної молоді, яка не хоче приймати застарілі способи мислення й читання. Я переконаний, що постмодерн покликаний не тільки передати відчуття спустошення й внутрішньої порожнечі, він не тільки руйнує попередні надбання, це метод, який виводить наше суспільство на вершину духовного осмислення усього культурного надбання людства. І. щоб зрозуміти це, потрібно бути людиною інтелектуальною, іти в ногу з новим часом. Дякую за увагу. (Бурхливі оплески).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Постмодернова віртуальність літератури нашого часу

Categories: Нові твори

Links