ПОСЛУХАЙТЕ! – ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ

Послушайте!

Ведь, если звезды зажигают –

Значит – это кому-нибудь нужно?

Значит – кто-то хочет, чтобы они были?

Значит – кто-то называет эти

Плевочки

Жемчужиной?

И, надрываясь

В метелях полуденной пыли,

Врывается к Богу,

Боится, что опоздал,

Плачет,

Целует ему жилистую руку,

Просит –

Чтоб обязательно была звезда! –

І клянется –

Не перенесет эту беззвездную муку!

А после

І ходит тревожный,

По спокойный наружно.

Говорит кому-то:

“Ведь теперь тебе ничего?

Не

страшно?

Да?!”

Послушайте!

Ведь, если звезды

Зажигают –

Значит – это кому-нибудь нужно?

Значит – это необходимо,

Чтобы каждый вечер

Над крышами

Загоралась хоть одна звезда?!

1914

Послухайте!

Та раз запалюють зорі –

Значить – цього потребує людина?

Значить – хтось ще хоче,

Щоб вони сіяли? Значить – хтось ще називає

Оці плювочки

Перлинами?

І, надсаджуючись,

В південного пилу завалах,

Вдирається до Бога,

Боїться, що зволікав, плаче,

Цілує йому жилаву руку, просить –

Щоб неодмінно була зоря! –

Клянеться

Не перенесе оцю беззоряну муку!

А потім

Ходить стривожений,

Та спокійний назовні.

І комусь говорить:

“Таж тепер тобі нічого?

Не страшно?

Так?!”

Послухайте!

Та раз запалюються зорі –

Значить – цього потребує людина?

Значить – дуже це необхідно,

Щоби кожен вечір

Над дахами загоралась хоч одна зоря?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

ПОСЛУХАЙТЕ! – ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ