Портрет української інтелігенції в повісті Б. Грінченка “Сонячний промінь”

Повість Б. Грінченка “Сонячний промінь” зацікавлює відтворенням взаємин української інтелігенції із селянством, показом перших кроків до зближення представників українського національно-культурного руху кінця 80-х років з народом. Головний герой твору Марко Кравченко вважає, що єдиний спосіб допомогти народові – це просвіта, а найдоцільніший політичний лад – парламентаризм. Здійснювана Кравченком праця має суто просвітницький характер. Про це свідчать конкретні форми його діяльності: він веде бесіди із селянами, учить їх грамоти,

читає їм українські книжки.
Син чоботаря-п’яниці, що рано залишився сиротою, Марко Кравченко, уже як студент останнього курсу історико-філологічного факультету одного з університетів, приїздить на запрошення поміщика Городинського у його маєток для репетиторської праці. Тут, у степовому, зшахтаризованому селі і намагається він власним прикладом зреалізувати заповідну ідею, якою пройнявся, – зближення народолюбного інтелігента з простим людом. В основу сюжету твору покладено також кохання Марка до поміщицької доньки Катерини. Юнакові довелося докласти величезних зусиль, щоб ця пройнята зверхністю

до “мужицтва”, а тим більше до його мови панночка засвоїла як свою його життєву програму.
З часом виникає конфлікт героя не лише із сильними світу цього, а інколи і з товаришами по ідеї: замість зосередження на спільній роботі для народу культурники багато часу витрачали на непотрібні дискусії та зведення дрібних рахунків між собою. “Української інтелігенції немає, існують тільки українські інтелігенти. Кожен з них виробив свої погляди самостійно, якщо здатний був на те, або підлягав чиємусь впливові. Тому кожен і різнить поглядами з іншими…” – такий один із висновків, до якого приходить герой повісті.
Потреба зосередити увагу на праці серед народу випливає з переконань письменника. Він спостерігав ту просвітницьку роботу в українському селі і на власні очі бачив усе, що там відбувалося. Більше того, Б. Грінченко сам брав активну участь у цьому процесі. Безвихідь, яку насаджує поміщик, піп, урядник, шинкар, навіть учитель – і недосяжний для трудящих “сонячний промінь” знань, освіти, що допоміг би їм зрозуміти, хто вони і які в цьому світі, – так позначені полюси художнього конфлікту твору.
Просвітницька діяльність Кравченка серед народу є безперспективною. Надії головного героя прислужитися рідному народові зазнали краху: до його культурницьких дій насторожено ставляться самі селяни, хоч, зрештою, й уподобали влаштовані ним читання. Від важкої вчительської праці гине невдовзі і “сонячний промінь” у житті Кравченка – його кохана і дружина Катерина, яка таки зреклася панського середовища заради єднання з народом. На завершення повісті відчувається, що попереду у діяльності Кравченка – саме повна безперспективність, і це є найцінніший результат здійсненого письменником дослідження важливої суспільної проблеми.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Портрет української інтелігенції в повісті Б. Грінченка “Сонячний промінь”

Categories: Твори з літератури

Links