Поетичне вираження любові до рідної землі в поезії Рильського

Максим Тадейович Рильський був і визначним ученим-етнографом, і перекладачем, і публіцистом, і громадським діячем. Але найяскравіше його багатогранний талант знайшов свій вияв у поезії. У віршах Максима Рильського гармонійно врівноважились і емоції, і раціоналізм, і філософська вагомість.

Друга світова війна сколихнула весь народ, загострила почуття патріотизму в кожного справжнього громадянина, яким був і Рильський. На антифашистському мітингу 26 листопада 1941 року в Саратові Рильський прочитав недавно написану урочисту поему “Слово

про рідну матір”.

Цей твір мав винятковий ідейно-емоційний вплив на людей, він продемонстрував усім, що рідна земля не скорилася, хоч вона і уярмлена. Поема утверджує безсмертя України, у ній виражена впевненість у перемозі над кривавим ворогом.

Поет линув душею до рідної України, яка не стала на коліна перед окупантами. В уяві постає чарівна природа рідної землі з її золотими пшеничними полями, зеленими гаями, дібровами, з її синню озер і тихоплинних рік. І ніякій силі не осквернити тієї землі, “що освятив Тарас своїми муками-ділами, що окрилив Тарас громовозвукими словами”. Не вмре Україна,

осяяна мудрістю Сковороди, думою Кобзаря, словом Івана Франка, музикою Лисенка. славою Марії Заньковецької.

Отже, поет звертається до національної свідомості українців, які в боротьбі за свою землю повинні використати вільнолюбиві традиції століть, згадати славні імена видатних діячів національної культури, що символізують силу, нездоланність, безсмертя нації. Високий пафос твору досягається й риторичними, афористичними запитаннями:

Хто може випити Дніпро,

Хто властен виплескати море,

Хто наше злато-серебро

Плугами кривди переоре,

Хто серця чистого добро

Злобою чорною поборе?

Ніяка зловорожа сила ніколи не подолає народу, у якого героїчне і славне минуле. В останньому рядочку поеми поет говорить: “Та сонце устає на Сході!” В цих словах – віра в майбутнє, а це так важливо було на той час, коли Україну засмоктував кривавий вир війни.

У творі відчутний вплив “Слова о полку Ігоревім”, яке нагадує, що і наші предки, які жили в сиву давнину, вісімсот років тому, любили свою землю, були справжніми її патріотами. Поет органічно вплітає в мову поеми деякі мотиви та образні звороти з давньоруської поеми, наприклад: “Лисиці брешуть на щити”.

Величним, переможним акордом закінчується поема: “Встає народ, гудуть мости, рокочуть ріки ясноводі!”.

Варіант 2.

У народі кажуть, що Вітчизну і матір вибрати не можна. Любов до рідного краю дарується дитині з молоком матері, 3 першим сказаним словом, піснею. Рідна земля дає нам не тільки хліб насущний, а й радість пізнання і щастя спілкування з природою.

Максим Рильський змальовує образ України в багатьох віршах, наприклад “Україні”, “Розмова з другом” та інших. Найповніше цей образ розкритий у поемі “Слово про рідну матір”. Рильський майстерно передав її барвисту красу.

Україна виступає як рідна мати, прекрасна жінка, що “свій дівочий гнучкий стан до Дніпрового тулить, лона”. Всіма своїми помислами поет линув до рідної України, яка знемагала в нерівній боротьбі, але не стала на коліна перед окупантами. Максим Рильський утверджує віру в безсмертя України, в перемогу правди над кривдою:

Хто може випити Дніпро?

Хто властен виплескати море?

Хто наше злото-серебро

Плугами кривди переоре?

Хто серця чистого добро

Злобою чорною поборе?

Ніякій силі не осквернити тієї землі, що “освятив Тарас своїми муками-ділами, окрилив громовозвукими словами”. У роки смертельної сутички з фашизмом “гаряча дума Кобзаря” надихала народи на боротьбу з ворогом.

У “Слові про рідну матір” образно розкриваються джерела сили й самотності українського народу. Автор твердо впевнений у перемозі над ворогом. Як неминучий світанок після ночі, так і перемога буде нашою. У нашого народу славне минуле і героїчне сучасне. Тому наш народ нездоланний.

Цей твір захопив мене красою думки і почуття. Мене зачарували мелодійні рядки і словосполучення: “Хто золоту порве струну, коли у гуслях дух Боянів…”, “Чи совам зборкати орла, чи правду кривді подолати?”

Ліричний струмінь пронизує всю поему, вона сповнена позитивних емоцій. Як велично і переможно закінчується “Слово”: “Встає народ, гудуть мости, рокочуть ріки ясноводні”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Поетичне вираження любові до рідної землі в поезії Рильського