Поема Володимира Друка “Телецентр&amp

Друк Володимир Якович (р. 1957) – поет. В 80-і рр. – член групи “Задушевна бесіда”, член московського клубу “Поезія”. Автор книги “Комутатор” (1991), виданої на засоби друзів поета. Відносить себе до постреализму; з поеми “Повний і неповний аут”

Видно, що постреализм Друка – синонім постмодернізму. Добутку Друка опубліковані в США, Німеччини, Франції, Англії, Югославії, Румунії, Польщі. З 1993 р. поет живе ВСША.

Володимир Друк ставиться до миру як до незатребуваного тексту-“дослівнику” власних добутків. Свої “друкописи”

він розглядає як варіанти перекладів із цього “дослівника” і у свою чергу як “дослівники” для читацьких інтерпретацій, що виникають у процесі читання-співтворчості. Кожна з таких інтерпретацій для нього – форма життя добутку. Друк – супротивник закритої, “монополістичної й монологічної” літератури. Він створює “голі”, відкриті тексти, запрошує читачів на прогулянки по їхньому розімкнутому просторі, “даючи їм можливість виявити свою природну здатність до уяви”. У стереопоэме “Телецентр” (1989) Друк запрошує на “прогулянки з Хаосом”.

” Література, –

пише поет, – є сума витончених прийомів для обдурювання читача, підпорядкування його своїй авторській волі й маніпуляцій його поводженням. Варто тільки розібрати ці прийоми, розсипати їх, як деталі конструктора, вивернути їх на самих себе – і міф, ілюзія, чарівна ілюзія зникнуть, людина залишиться наодинці із самим собою. І виникне страх безодні. І почнеться МОВЛЕННЯ” (с. 143).

I Уважаючи суспільство розвиненого соціалізму плодом літературної фантазії, в “Телецентрі” Друк деконструирует культурний контекст позд-ні епохи, створює цитатно-пародийний образ Хаосу, утягує читачів у гру з “розсипаними” і абсурдизируемими цитаціями-осколками. Поет використає стійкі блоки газетного й ра –

Друк В. Комутатор: Вірші. Поеми. Тексти. – М.: Има-пресс, 1991. С. 145. Далі посилання на це видання даються втексте.

Пародійна цитація назви книги Юрія Левитанского “Листа Катерине, або Прогулянка з Фаустом” і книги Абрама Терца “Прогулянки з Пушкіним”, вказівка на те, що перед нами ще один ” шизофренік, щопрогулюється,”. У порівнянні з Лермонтовим характеристика життя ще більш знижена. Причому Друк прибігає до багатозначної метафори: “життя – витверезник”. Акцентується здатність життя самим безжалісним образом протвережувати ідеалістів, романтиків, усякого роду Честняг (Бродський); оголюється ідіотична неосудність одних, нелюдська влада інших, співіснуючих у загальному бардаке.

Підсилює відчуття всі пронизуючого Хаосу, на всі ентропії, що поширюється, структурне й графічне оформлення поеми. Друк треба традиції Вс. Некрасова як автора дву – і трех-столбичних віршів, які можна читати двома способами: по вертикалі (кожний стовпчик окремо, зверху вниз) і по горизонталі (всі підряд, построчно). Останній спосіб гранично підсилює момент абсурдизации. Поетика абсурду служить в “Телецентрі” виявленню стану радянського суспільства в самий переддень розпаду СССР.

У поемі Друка як би два “телеканали”, два паралельно розташовані, розділені пробіли стовпчика-тексту. Кожний з них розвиває свою тему. Перший являє собою “приколювання” аутсайдера, “натураліста” (людини, що випробовує “на міцність” сучасну культуру, вдачі, політичне життя), ниспровергателя замшілих догм, девальвованих слів і ідеалів. Другий – демонструє абсурдність зміст, що втратив, дисгармонійного, дегуманизированного існування, що досягається шляхом монтажу (за принципом алогізму) розірваних обривків “телеви-

Цитуються “Пісня бігуна на далекі дистанції” Володимира Висоцького, “Я люблю тебе, життя” Костянтина Ваншенкина. Цитуються Пушкін, Лермонтов, Пастернак, непрямим образом Маяковський, А. Н. Толстой

Ці художники з’являються як потужні випромінювачі світла. Друк уподібнює їхнім дорогоцінним каменям, характеризує як людей, що відкривають нові духовні обрії. Але й у цьому випадку письменник віддає перевагу багатошарову метафористику, не розстається з гумором. Друк змушує реготати над самими собою, через сміх, сотвор-ческое читання звільняючись від омертвілого, абсурдного, що множить Хаос, обертає наші помисли до тих, хто творить культуру. “Через текст, крім тексту, всупереч тексту, над текстом – ми вступаємо в таємний сладостний змова” , просочуємося поезією, біжимо від Хаосу


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Поема Володимира Друка “Телецентр&amp

Categories: Нові твори

Links