Питання про відносини драматургії Василя Гоголя і драматургії Котляревського

Не менш сильним був вплив драматургії Котляревського на дальший розвиток української літератури. Як ми вже побіжно зазначали, сама п’єса ” Наталка Полтавка ” своїм змістом і стилем давала засновки для відходу від бурлеску й переходу до інших напрямів – реалістичного, романтичного, сентиментального. Має рацію автор розділу в “Історії української літератури у восьми томах”, коли зазначає: “Одним з активних піонерів подолання бурлеску був І. Котляревський – письменник, у творчості якого бурлескна травестія знайшла найвищий

вияв. У поставленій 1819 р. на сцені Полтавського театру з великим успіхом “Наталці Полтавці” представників народу показано без будь-яких ознак бурлеску, в зовсім іншій манері – сентиментально-реалістичній”

Успіх і вплив “Наталки Полтавки” на дальший розвиток нової української драматургії був колосальний. Саме цей вплив і дав підставу пізніше І. Карпенку-Карому назвати п’єсу Котляревського “праматір’ю українського народного театру”.

Питання про відносини драматургії Василя Гоголя і драматургії Котляревського є одним із найскладніших в історії української літератури. Водевіль

“Собака-вівця” до нас не дійшов. Що ж до п’єси “Простак, или Хи-трость женщиньї, перехитренная солдатом”, то про взаємозалежність з водевілем Котляревського висловлювались різні думки. М. Петров вважав, що обидві п’єси написані незалежно одна від одної і фабули їх взяті з народних переказів. О. Огоновський схилявся до думки, що раніше написаний “Москаль-чарівиик”. М. Дашкевич доводив взаємозалежність обох п’єс. На це, на його думку, вказують деякі деталі: залицяльник здається жінці несамовитим, солдат допевняється “лавреників” і курки, співає ту саму пісню “Ой був, та нема” тощо. Припускаючи, що Котляревський міг запозичити фабулу в Д’Ансо-на, М, Дашкевич тим самим вважав, що раніше написаний “Москаль-чарівник”, а не “Простак”, хоч обидві п’єси є незалежними одна від одної переробками одної Теми.

Сучасний історик літератури слушно залишає дискусійне питання відкритим: “…Цілковитої певності в тому, який з цих творів написано раніше, немає” 249.

Щодо інших фактів і явищ, то вплив автора “Наталки Полтавки” і “Москаля-чарівпика” цілком очевидний.

Драматичний образок “Быт Малороссии в первую половину XVIII столетия”, підписаний криптонімом Т. М., хоч сцени й не побачив, але був навіть надрукований раніше, ніж “Наталка Полтавка”, в 1831 р. 2Б0. Сюжетно образок є оригінальним твором. Це сатира на українських панів – нащадків козацької старшини, які намагаються засвоїти побутові звичаї російського дворянства. Написано образок живою народною українською мовою, очевидно, не без впливу Котляревського.

Цілком виразно вплив “Наталки Полтавки” позначився на п’єсі вже згаданого нами Я – Кухаренка “Чорноморський побит на Кубані між 1794-м і 1796 роками, дра-мована хроніка”, написаній 1836 р. Фабула п’єси дуже нагадує сюжет “Наталки Полтавки”, але ускладнена цілою низкою нових моментів. Події відбуваються в с. Видному. Вдова по козакові, який загинув у поході, Драбиниха хоче віддати свою дочку Марусю за заможного, але старого козака Харка Кабицю, йому сприяє подружжя Бориса та ївги Цвіркунів. Маруся любить бідного козака Івана Прудкого, який виїхав воювати з черкесами. Але на відміну від “Наталки Полтавки” його інтереси обстоюють-брат Ілько, Пріська Притулівна й сотник Тупиця, хрещений батько Івана. Вирішує справу добрий вчинок Тупиці, який виявляє бажання віддати своє майно хрещеникові. До того ж до Драбинихи приводять дівчину Килипу, яку занапастив Кабиця. Напоївши Кабицю перед вінчанням, друзі Івана ведуть до церкви замість Марусі Килину. З походу повертаються Козаки, а з ними й Іван Прудкий.

Позитивної думки про п’єсу був Шевченко, який прочитав її на початку 40-х років, дбав про поставу в аматорському гуртку студентів Медико-хірургічної академії в Петербурзі.

Я. Кухаренко мав намір написати другу частину своєї п’єси, але не здійснив свій задум. “Чорноморський побит на Кубані” надруковано незадовго до смерті автора в журналі “Основа” (1861, № XI). Вперше поставлено її на сцені в Галичині 1867 р. Згодом М. Старицький написав на її сюжет лібретто опери “Чорноморці” ( Музика М. Лисенка).

Під впливом “Наталки Полтавки” написана оперета Стецька Шерепері (Степана Писаревського) “Купала на Івана” (1838).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Питання про відносини драматургії Василя Гоголя і драматургії Котляревського

Categories: Нові твори

Links