“Пiшов у смерть – i повернувся в думi” (образ Богдана Хмельницького у народнiй поезiї)

Десятирiччя тому, коли українцi об’єдналися пiд жовто-блакитним прапором незалежностi, слово “патрiотизм” набуло, на мiй погляд, нового звучання. У ньому мiцно та гармонiйно переплелися i намагання вивести країну iз сьогоденної кризи, i турбота за майбутнє рiдної землi, i велика повага до її славетного минулого.

Тому не дивно, що останнiм часом стрiмко зросла увага до iсторичних пiсень та дум, де вiдбито iсторичну пам’ять нашого народу, його нацiональну свiдомiсть, без якої немає людини-патрiота. Особлива увага у цих народних перлах придiляється

образам славних героїв, що шаблею i серцем боронили свою Україну. Це про них наша сучасниця Лiна Костенко в романi “Маруся Чурай” сказала:

Тепер вiн з нами в радостi i в сумi.

Збагнуло серце вражене моє:

Пiшов у смерть – i повернувся в думi,

I вже тепер нiхто його не вб’є.

Почесне i особливе мiсце серед цих героїв посiдає образ Богдана Хмельницького – українського гетьмана, талановитого державного дiяча, який оспiваний у багатьох народних пiснях i думах, зокрема таких, як “Повстання проти польських панiв”, “Хмельницький i Василiй Молдавський”, “Перемога над Корсунем”

та iнших. У них з натхненням пiдноситься велич Б. Хмельницького, бо вiн виражав волю народних мас, надавав органiзованого характеру їхнiм стихiйним виступам, був справжнiм прикладом вiдваги, розуму i щирого патрiотизму.

Однiєю з найкращих i найвиразнiших дум про Хмельницького є знана i улюблена українцями дума “Хмельницький i Барабаш”, побудована на гострому протиставленнi двох образiв – Богдана Хмельницького iБарабаша. На мою думку, тут криється значно глибший змiст: конфлiкт мiж Хмельницьким i Барабашем символiчно вiдображає гострi протирiччя всього українського народу з польською шляхтою та її прислужниками.

Засiб такого протиставлення допомагає безiменним авторам думи (бо, як вiдомо, перший, авторський, текст доповнюється подалi рiзними виконавцями) краще змалювати героїчну постать гетьмана України. На тлi зрадницько-огидної позицiї Барабаша, його користолюбства контрастно постає звеличений народною славою Богдан Хмельницький, який, як говориться в думi, “добре дбав” про волю рiдного народу. У цьому його пiдтримали прославленi герої того часу – полковники Максим Ольшанський (Кривонiс), Мартин Полтавський (Мартин Пушкар), Iван Богун i Матвiй Борухович (Матвiй Гладкий). Вони дружно стояли плiч-о-плiч з Хмельницьким, який закликав рiдний народ до своєї нацiональної гiдностi i незалежностi:

Ей, козаки, дiти, друзi, молодцi!

Прошу я вас, добре дбайте,

Од сна уставайте,

Руський очинаш читайте,

На лядськi табори наїжджайте,

Лядськi табори на три частi розбивайте,

Ляхiв, мостових панiв, упень рубайте,

Кров їх лядську у полi з жовтим пiском мiшайте,

Вiри своєї християнської

У поругу вiчнi часи не подавайте!

I хоч останнiм часом звучать певнi звинувачення на адресу славетного гетьмана, але, дотримуючись iсторичної правди, ми не маємо права забувати, що, попри свої помилки, великий воїн вiддав усього себе за свободу рiдної землi.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Пiшов у смерть – i повернувся в думi” (образ Богдана Хмельницького у народнiй поезiї)