“Пілігрим” – “КРИМСЬКІ СОНЕТИ” А. МІЦКЕВИЧА

РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ

§ 11. “КРИМСЬКІ СОНЕТИ” А. МІЦКЕВИЧА

“Пілігрим”

У сонеті “Пілігрим” найповніше розкривається образ ліричного героя циклу “Кримські сонети”. Зображений автором начебто у центрі світу (“У ніг моїх країна достатку і краси…”), він зміг духовно піднестися над цим світом, зрозуміти святі істини й сенс буття, на пошуки яких і вирушив у далекі мандри. Слово “пілігрим”, що вперше з’являється в цьому сонеті (раніше були “поет”, “подорожній”, “чужинець” тощо), несе

велике ідейне навантаження, передає результат духовного самоусвідомлення і пізнання світу. Ліричний герой під час свого “паломництва” до Криму (до “святих місць” південної краси, що вабили багатьох, у тому числі й Пушкіна) зрозумів, що насправді свята земля для нього не Крим, “країна достатку і краси”, а Литва з її “трясовиною” і “околицями”.

Основний художній прийом у сонеті – контраст. Перший катрен, де розповідається про Крим, протиставляється другому, в якому з’являється образ Литви. Ця теза й антитеза об’єднуються в наступних терцетах, що розкривають переживання ліричного

героя. Його вабить далека й холодна “чужина”, по ній він, “засмучений”, зітхає “безперервно”. Образи коханої жінки й батьківщини зливаються тут воєдино, бо Литва – вічна любов поета.

Контрастом пройняті всі рівні тексту. Час минулий (коли поет жив на батьківщині, слухав шум лісів, кохав у дні юності) протиставляється теперішньому (коли всього, що було миле серцю, вже немає). Простір “чужини” (хоча й привабливий, теплий) протиставляється “далекому” краю. Кримські розкоші (“країна достатку і краси”, “небо ясне”, “гарні лиця”, “солов’ї Байдар”, “Салгіру діви”) протиставляються спогадам ліричного героя, в яких він згадує найкраще у своєму житті – скромну природу Литви та свою юнацьку любов. Адже тоді він був незрівнянно багатшим духовно, бо найбільше багатство для поета – його вітчизна.

Україна у світовому культурному просторі

М. Рильський надзвичайно точно передав у своєму перекладі контрастність оригіналу. “Країна розкоші” і “дальній край”, “давнина” – основні домінанти сонета “Пілігрим*. На відміну від оригіналу, тут немає “рубінових” і “золотих” кольорів, але Рильський вводить у переклад “блакитний” колір неба, що також доречний як символ романтичного ідеалу поета. Туга ліричного героя за батьківщиною передається синтаксичним паралелізмом, що походить з українського фольклору.

Поміркуйте і дайте відповідь

Яка основна тема “Кримських сонетів”? Як вона пов’язана з долею митця?

Схарактеризуйте образ ліричного героя циклу. Як ви розумієте слово “пілігрим”, що є ключовим у його оцінці?

Визначте роль природи у розкритті почуттів і переживань головного героя. За допомогою якого художнього засобу досягається глибина розкриття його внутрішнього світу?

Що таке сонет? У чому виявилося новаторство Міцкевича в жанрі сонета?

Дослідіть самостійно

Знайдіть образи-символи зі світу природи, розкрийте їх прямий і символічний зміст. Як вони сприяють розкриттю внутрішнього світу ліричного героя?

Знайдіть творче рішення

Порівняйте сонет Міцкевича “Бахчисарай” і поему Пушкіна “Бахчисарайський фонтан”. Які спільні образи використовують поети? У чому полягає різниця в їхніх підходах?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Пілігрим” – “КРИМСЬКІ СОНЕТИ” А. МІЦКЕВИЧА

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links