Перехід від язичництва до християнства – регрес чи прогрес?

Масовий перехід українців до християнства стався за часів Володимира Великого в 988 році. Насправді ж звер­татись до цієї релігії наші пращури почали ще за кілька десятиліть до дати прийняття християнства Руссю.

Що ж було в Київській Русі до прийняття правосла­в’я? Наші предки були язичниками. Вони вірили в ба­гатьох богів. Найголовнішим з них був Перун-громовержець. Усім богам треба було приносити жертви: сільсько­господарську продукцію, тварин і птахів, навіть людей. Завдяки жертвам могутні боги добрішали й робилися прихильнішими

до людей.

Християнство принципово відрізняється від язичниц­тва. По-перше, Бог у християнстві один. І він не є Богом-месником. Навпаки, він – Бог-любов. Криваві жертви Хри­стос скасував, а жити тепер можна було не за законами джунглів, а за законом любові. Дуже змінилися також служителі культу: замість таємничих суворих жерців з’явилися священики – добрі пастирі своїх парафіян.

На мій погляд, християнство, у порівнянні з язичниц­твом, було досить прогресивним. Письменність перестала бути виключно чеснотою жерців, хоча все одно найбільше письменних людей було серед служителів культу. Через слово

проповіді до парафіян доходили знання про навко­лишній світ. Монастирі зробились осередками вченості. Найголовнішим результатом переходу від язичництва до християнства стало, на мій погляд, приєднання Київської Русі до великої сім’ї християнських народів, точніше, до так званого східного обряду. Тепер православний не відчував себе чужим ні в Греції, ні в Грузії або Вірменії, ні в деяких країнах Азії. Між Київською Руссю і Євро­пою почали складатися більш тісні взаємини, пожвави­лися торгівля, мореплавство, культурний обмін. І все це завдяки апостолу Андрію, який приніс світло християн­ства в язичницькі землі, що розкинулися над вічним Дніпром.

Сьогодні, на мій погляд, багато хто схильний недооці­нювати роль християнства в історії України. Це велика помилка. Саме з нашої землі пішло по східнослов’янсь­ких землях православ’я – віра любові і злагоди, єднання і порозуміння.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Перехід від язичництва до християнства – регрес чи прогрес?