Переказ сюжету роману Седерберга “Доктор Глас”

Роман написаний у формі щоденника ліценціата медицини Тюко Габриэля Гласу. У свої тридцять три роки він так і не пізнав жінки. Він не приховує, що розповідає про себе далеко не всі, однак при цьому й не кривить душею, перевіряючи щоденнику свої думки й почуття. Щоденник для нього – зручна й ні до чого не зобов’язуюча форма відстороненого самоспостереження, заняття, що допомагає заповнити щиросердечну порожнечу й забути про самітність. Ніякого особистого життя в Гласу ні, а у своїй професійній діяльності він давно розчарувався, хоча замолоду

вибір професії лікаря був продиктований йому честолюбними мріями й бажанням стати “другом людства”.

З дитинства привчивши себе до дисципліни й самообмеження

Глас домагається блискучих результатів у школі й університеті. Чуттєвість пробуджується в ньому досить повільно, і в юнака рано виробляється звичка піддавати рефлексії всі свої думки й учинки. Однак незабаром у нього пропадає всякий інтерес до придбання чисто зовнішніх знань, а пильна увага до таємних рухів душі, по-своєму захопленої й палкої, на тлі самітності, що не скрашує нічия дружба й любов, поступово приводить Гласу до розчарування

в житті й цинізмі. Коли Глас у черговий раз зіштовхується із проханням незнайомої жінки перервати ранню вагітність, воно холодно відзначає у своєму щоденнику, що це вже вісімнадцятий випадок у його практиці, хоча він не гінеколог. Як і колись, Глас рішуче відмовляється, посилаючись на свій професійний борг і повагу до людського життя. Однак поняття боргу давно вже нічого не значить для нього, Глас розуміє, що борг – це ширма, що дозволяє сховати від навколишню утому й байдужість. Глас усвідомлює тому, що в деяких випадках він міг піти на те, щоб порушити лікарську етику заради порятунку репутації якої-небудь дівчини, але він не бажає жертвувати своєю кар’єрою й положенням у суспільстві. Однак він відразу зізнається собі, що готово піти на будь-який ризик заради “Сьогодення Справи”. Так Глас веде, по суті, подвійне життя й, нехтуючи ханжей і лицемірів, які його оточують, відіграє роль респектабельного члена ненависного йому суспільства

Пастор Грегориус – один з тих людей, які особливо ненависні докторові Гласу. Йому п’ятдесят шість років, але він одружений на молодій і гарній жінці. Зненацька для Гласу фру Хельга Грегориус приходить до нього на прийом і зізнається в тім, що в неї є коханець, а чоловік їй глибоко противний. Їй більше не до кого звернутися по допомогу, і вона благає Гласу, щоб він переконав її чоловіка, що хоче дитини, не примушувати неї до виконання подружнього боргу під тим прийменником, що вона хвора й має потребу в лікуванні. Глас, якого приводить у лють саме слово “борг”, цього разу вирішує допомогти жінці, до якої почуває щиру симпатію. У бесіді з пастором Глас радить йому втримуватися від інтимних відносин із дружиною, оскільки її тендітне здоров’я має потребу в дбайливому відношенні. Однак пастор як і раніше домагається близькості з нею, і один раз Хельга знову приходить на прийом до Гласу й розповідає, що чоловік взяв її силою. Коли пастор скаржиться Гласу на серце, той користується цим прийменником і категорично забороняє Грегориусу інтимні відносини із дружиною. Однак Глас розуміє, що нічого цим не доможеться. Поступово він приходить до думки про те, що по-справжньому допомогти Хельге він зможе лише в тому випадку, якщо позбавить її від ненависного чоловіка. Глас розуміє, що потай від себе давно вже любить Хельгу, і заради її щастя він вирішує вбити пастора. Піддаючи скрупульозному аналізу мотиви вчинку, що

Він збирається зробити. Глас доходить висновку, що вбивство Грегориуса і є те саме “Справа”, заради якого він готовий усе поставити на карту. Скориставшись із нагоди, Глас під видом нових ліків від серцевих болів дає пасторові випити таблетку із ціаністим калієм, і в присутності декількох свідків констатує смерть від розриву серця

Злочин сходить Гласу з рук, але в душі в нього панує розлад. По ночах його починає переслідувати страх, а вдень він віддається болісним міркуванням. Він вчинив злочин, але в його житті нічого не змінилася: та ж нудьга, той же цинізм і презирство до людей і до самого себе. Однак Глас не почуває за собою ніякої провини, тому що приходить до переконання, що йому, убивці, відомі лише деякі факти й обставини смерті пастора, але по суті, він знає не більше інших: смерть, як і життя, була й залишилася незрозумілої, вона обкутана таємницею, усе підпорядковано закону неминучості й ланцюг причинності губиться в мороці. Відвідавши заупокійну месу, Глас відправляється у фінську лазню, зустрічає там приятелів і разом з ними йде в ресторан. Він почуває себе обновленим і помолоділої, він немов видужав після важкої хвороби: всі случившееся здається йому марою. Але його піднятий настрій знову переміняється зневірою й тугою, коли він довідається, що Клас Рекке, коханець Хельги, збирається женитися на фрекен Левинсон, що після смерті батька, біржового маклера, дісталося в спадщину полмиллиона. Глас щиро жалує Хельгу, що знайшла волю, але незабаром втратиться коханого

Поступово Глас приходить до думки про те, що взагалі не слід намагатися зрозуміти життя: саме головне – не запитувати, не розгадувати загадок і не думати! Але думки його плутаються, і він вдається в безпросвітний відчай. Пастор починає бути йому в сні, що збільшує й без того важкий щиросердечний стан доктора. Незабаром він довідається про заручини Класа Рекке із фрекен Левинсон. Глас терзається борошнами нерозділеної любові, але не зважується піти до Хельге й попросити в неї допомоги, як колись вона звернулася до нього. Наступає осінь, Глас розуміє, що не має сил ні щось зрозуміти, ні що-небудь змінити у своїй долі. Він упокорюється з її неизбивной загадкою й байдуже спостерігає за тим, як життя проходить мимо.

А. Б. Вигилянская


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Переказ сюжету роману Седерберга “Доктор Глас”

Categories: Скорочені твори

Links