Переказ роману Эрве Базена “Подружнє життя”

Вустами свого героя, провінційного адвоката Абеля Бретодо, автор рік за роком, з 1953 по 1967, викладає хронікові повсякденного життя сім’ї. За словами Абеля, романістів звичайно цікавить лише початок і кінець любові, але не її середина. “А де ж, запитується, саме подружнє життя?” – викликує він. Втім, відношення автора до шлюбу почасти виражено в епіграфі, що роз’ясняє назву роману: “Я йменую словом Matrimoine все те, що в шлюбі природно залежить від жінки, а також все те, що в наші дні схильне звернути частку левиці в левову частину”.

Починаючий

адвокат Абель Бретодо, єдиний син у сім’ї, закохується в дочку крамаря Мариэтт Гимарш. У сімействі Гимарш крім Мариэтт ще четверо дітей: дві незаміжні сестри Симона й Арлетт, старша сестра Рен, що вийшла заміж за багатого паризького аристократа набагато старше себе, і Эрик, дружина якого, Габриэль, дарує йому от уже третю дівчинку. Женившись на Мариэтт, Абель, по суті, стає як би одним зі членів численного клану Гимаршей.

Абель приводить дружину до себе в будинок, де до цього прожили шість поколінь Бретодо. З перших же кроків Мариэтт поводиться в ньому як господарка й розвертає бурхливу діяльність

по відновленню й заміні всього й вся

Щодня Мариэтт подовгу “висить” на телефоні – вона звикла у всьому радитися з мадам Гимарш. Містечко Анже, де живуть обоє сімейства, невеликий, тому теща нерідко заходить до молодих дружин. Користь від її візитів: блюда, приготовлені Мариэтт під її керівництвом, набагато більше їстівні, ніж ті, які вона готовить самостійно.

Наприкінці першого року спільного життя Абель, що любить підводити підсумки, становить своєрідний список достоїнств і недоліків своєї дружини: вісім якостей говорять на її користь і стільки ж проти. І ще один невтішний висновок: дружина занадто багато витрачає. Абель береться за будь-яку роботу, але грошей однаково не вистачає, тому що дамські журнали, які читає Мариэтт, постійно пропонують що-небудь новеньке по частині домашнього господарства

И от – подія, з нетерпінням очікуване Мариэтт: у них буде дитина. Абель радий, однак йому ще складно визначити своє відношення кслучившемуся.

Після народження Никола дружина стає насамперед матір’ю. Син – центр і зміст її існування. “На плиті жариться для батька біфштекс і майже збитий майонез – неважливо: нехай згорить м’ясо, нехай обпае майонез, але як тільки спеціальний будильник (чудесний винахід, що заводиться раз у день у годинники годівлі) дав сигнал – звичайно, кидай усе. Запізнення бути не може”. Проблеми, пов’язані з персоною чоловіка, начисто зникають

Мариэтт повністю підкоряє себе дитині. Абелю здається, що “саме дитина, і ніщо інше, дозволяє по-справжньому відчути головне нещастя подружнього життя: жахливі ці постійні переходи від невиреченого до дурного, від замилування до огиди, від меду до калу”. Абель прекрасно розуміє батьків, які здають дітей нянькам, і тим самим зберігають свої звички, свій розпорядок дня, а також свою респектабельність. Останнє особливо важливо для роботи Абеля: до нього приходять клієнти, і дитячий вереск аж ніяк не сприяє діловим розмовам. Прагнення дружини до того, щоб у дитини “було всі”, він розцінює як спробу обмежити насамперед його запити. Адже гроші в сім’ї витікають немов вода. “Дружина дала мені дитини, я віддаю їй гаманець” – смутно міркує Абель.

Незабаром народжується Луи, а потім двійня – Маріанна й Ивонна. Абель у жаху: у маленькому Анже немає великих злочинців, виходить, немає надій на шумні процеси. Так яким же образом адвокат може збільшити свій бюджет? “У батьків серце ниє під гаманцем, що худне. У матерів серце радується під грудьми, що налилися,”, – утішає Абеля його дядюшка Тио.

И от – гроші винищуються нещадно. Але разом з тим усе стає жахливо просто: “уже немає мадам Бретодо або майже немає. Мариэтт ледь викроює година в день, щоб вивести дітей погуляти. Своїм туалетом зневажає настільки, що легко можна помилитися, прийнявши її за гувернантку з гарного будинку. За винятком декількох поспішних вилазок в універмаги, Мариэтт стала такою ж невидимкою, як і добра половина жіночого населення Анже”. Між чоловіком і дружиною виростає стіна з фартуха й господарського начиння

Про що Мова йде в сімейних розмовах? Звичайно, про дітей. Мариэтт зовсім перестала цікавитися роботою чоловіка, зате регулярно вимагає грошей на дітей і господарство. Абелю здається, що Мариэтт робить для дітей занадто багато. “По суті, їй уже ніколи жити самої”, – містить він

Сварки між чоловіками стають рідкими – вони рідко бачаться, – зате грунтовними: урівноважений Абель, у душі почуваючи себе “злісною акулою”, зривається на лемент. Гимарши, манери яких мэтр Бретодо йменує не інакше як “сироп”, виступають як миротворців і дарують сімейству новий великий холодильник, на який в Абеля немає грошей

И от пан адвокат, що програв битву на рівні розуму, дає слово Абелю, що намагається осмислити, що ж відбувається з ним і з його дружиною. Йому здається, що “кудкудакання квочки” назавжди замінило колишнє “воркування голубки”. Він міркує: “Час від часу ви почнете втікати з будинку: треба виступити на судовому процесі в Ренне, у Мансе, в Type. Ви будете охоче погоджуватися на виїзди, навіть почнете шукати їх, щоб одержати перепочинок. Два або три рази, не більше – адже зближення теж мистецтво, і, крім того, потрібні гроші й бракує часу, – ви скористаєтеся цими поїздками, щоб розважитися з якими-небудь незнайомками, і, якщо одна з них скаже вам на світанку, що вона замужем, це обурить вас і викличе думка: “От повія, якщо 6 Мариэтт так надійшла із мною?” Однак ви будете ясно усвідомлювати, що це не те саме. Вас не покине відчуття, що ви не порушили подружньої вірності, ви як були одружені, одружені й залишаєтеся й зовсім не збираєтеся покуситься на спокій своєї сім’ї”.

Абель змінює дружині з її молоденькою родичкою Анник. Але в маленькому містечку життя кожного його жителя протікає на очах у всіх, і роман їх швидко завершується. По суті, Абель цьому радий – у нього незмога порвати ссемьей.

Абель не знає, чи відомо Мариэтт про його зраду. Маючи намір відновити мир у сім’ї, він з подивом зауважує, що дружина no6tt-вала в перукарні. Більше того, вона приймається робити гімнастику й дотримувати дієти. Абель починає по-новому дивитися на дружину: як може він дорікати її за постійну суєту? Утворення, отримане його дружиною, “немов начисто стерли гумкою”, але що зробив він, щоб перешкодити цьому? “А про безперервний робочий день ви чули? Без усякої винагороди. Без відпустки. Без пенсії”, – згадує він уїдливе зауваження Мариэтт. І серед начебто б безпросвітного будня Абель все-таки знаходить проміннячко щастя: це посмішки його дітей

И от – підсумок, що підводить герой. “Моя дорога! Я снів! вопрошаю себе, де ж та, на якій я женився? От вона, тут; а де ж той, за який ти вийшла заміж? І він теж отут. Такі, якими ми стали тепер. Багато чого для нас обох уже скінчилося. Я хотів сказати, скінчилися думки про те, що все могло б скінчитися інакше. Ну а яким стане для нас Майбутнє? Бог мій, так це залежить від доброї волі кожного з нас. Досить допустити, що немає повного щастя на світі (покажите-ка мені таке щастя), і тоді зникне відчуття катастрофи, того що шлюб не вдався, ви порахуєте це сугубо відносним і перестанете зворушуватися своїм прикростям”.

“Подивися. Ще не наступив вечір. Усе ще тривають прозорі сутінки, у пору літнього сонцестояння довго буває світло настільки, що в гратчастий ставень проникає західний промінь, і видно, як а ньому танцюють порошини. Нам знайомі ці порошини. Вони сірим нальотом лягають на меблі, я їх вдихаю й вдихаю, вони в тобі й у мені. Немає жодного будинку, ні однієї сім’ї, де б їх не існувало. Нд ми знаємо: у нас є щось, що, спалахнувши, здатно опромінити їх часом, і вони засвітяться”.

Е. В. Морозова


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Переказ роману Эрве Базена “Подружнє життя”

Categories: Скорочені твори

Links