Переказ – РОЛЬ СТЕРЕОТИПІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ УКРАЇНЦІВ

Народні стереотипи – це уява та переконання щодо інших груп, які мають свою характеристику та оцінку. Вони показують теперішню позицію народу відносно інших країн, з якими постійно змінюються стосунки.

Стереотипи інших народів тісно пов’язані з оцінкою своєї держави чи народу, а також із баченням своєї народної ідентифікації. Народні стереотипи реагують на різниці, які існують між “нами” та “ними”, на поняття опозиції та конфлікту. Інших ми можемо уявляти собі і як ворога, і як приятеля. Це означає, що бачення інших народів

пов’язане передусім не з реальними фактами, а зі своєю народною самоідентифікацією. Отже, стереотипи не є правдивою оцінкою інших осіб.

Тепер варто докладно проаналізувати автостереотип українця, тобто стереотип самого себе і своєї нації. Польський дослідник Рябчик, уважає що самооцінка ніколи не відповідає істині, бо об’єктивна картина свого народу великою мірою абстрактна, мінлива і неможлива для чіткого окреслення. Автостереотип також не помилка, бо впливає на поведінку і думання свого народу, який несвідомо підтверджує висловлені очікування. Найчастіше стереотип свого народу складається,

перш за все, з позитивних рис, і меншою мірою – з негативних. Наприклад, поляки вважають англійців скупими, себе ж – ощадними; українці вважають росіян – за лінюхів, а себе за повільних. Із застереженням і дис-тансом – американці ставляться до азіатів, наголошують на стереотип “азіатської жорстокості” і “експансії зі сторони іншого світу”. Звичайне стереотипне думання не є загрозою у відкритих державах, де є вільний обіг інформації, дотримання цінностей демократії, свідомість права, пріоритет прав людини і високий рівень освіти та культури.

Народ є історично-культурною категорією, формується завдяки довготривалій інтеграції багатьох різних племен. Існування народу як спільноти є суспільним фактом і витвором свідомості: на формулювання народу впливають об’єктивні чинники: економічні, культурні, політичні, а також ставлення окремих осіб до своєї землі, переконання у спільному походження, почуття спільної історії, позитивна самооцінка, свідомість спільних інтересів, бажання мати незалежну державу. У такий спосіб народ наближується до своєї батьківщини. Становлення народної само-ідентифікації свідчить про зрілість народу. Варто наголосити, що на формування народної тотожності великий вплив має розвиток мови, друкування літератури цією мовою, спільно пережита Історія. Це зміцнює бажання творити свою сильну державу. Свідомість приналежності до своєї держави дуже важлива. “Здорова” держава повинна дати людині гідність, почуття безпеки, почуття своєї вартості, гордість, високий рівень культурної і релігійної

Спадщини. Основою Батьківщини є народ, свідомий своєї історії, який відчуває зв’язок зі своїми попередніми поколіннями і має бажання у майбутньому продовжувати розвиток своєї Батьківщини. Наступним елементом Батьківщини є її територія, яка історично належить народу. Загроза втрати своєї землі є чинником, який веде до дій політичних – наприклад, до боротьби за свою незалежність, інтенсивного культурного розвитку. Батьківщина вміщає в собі спадщину культури, вона є джерелом буття народу, із чим пов’язана Мова, а також історія, яку Переказ – уємо від покоління до покоління. Історія – це пам’ять народу, тому знищити історію – це те саме, що позбавити людину пам’яті. Народ, який втрачає свою історію, втрачає свою самоідентифіка-цію. Варто наголосити, що сам народ, сама територія, державна структура чи культура не є ще батьківщиною – але всі ці компоненти, а найважливіше культура народу разом творять батьківщину. Є багато українців, народжених за межами України, однак вони вважають її своєю вітчизною, є також багато неукраїнців, які мешкають в Україні, але ототожнюють себе з українською культурою і традицією, вважають Україну своєю батьківщиною. Почуття приналежності до своєї вітчизни опирається, передусім, на знанні і сприйнятті своєї культури (О. Козанкевич; 529 сл.).

Завдання до тексту

1. Визначити тип і стиль мовлення.

2. Скласти складний план до тексту. Орієнтовний план

І. Народні стереотипи. II. Автостереотип українця.

III. Формування категорії “народ”.

1. Витвір свідомості.

2. Становлення народної само ідентифікації.

3. “Здорової” держави.

IV. Історія – це пам’ять народу.

3. Лексична робота.

• Експансія – розширення сфери панування монополістичних об’єднань або держав, що здійснюється як економічними, так і неекономічними методами.

• Інтеграція – доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи.

• Пріоритет – переважне, провідне значення чого-небудь; перевага над чим-небудь.

• Стереотип – те, що часто повторюється, стало звичайним, за гальноприйнятим і чого дотримуються, що наслідують у своїй діяльності.

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Самоідентифікація, опозиція, автостереотип, неможливо, не свідомо, експансія, пріоритет, історико-культурний, інтеграція, неукраїнці.

5. Питання до тексту.

• Що таке народні стереотипи?

• 3 чим пов’язані стереотипи?

• 3 чого складаються стереотипи?

• Наведіть приклади стереотипів?

• Які об’єктивні чинники впливають на формулювання народу?

• Що впливає на формування народної тотожності?

• Назвіть елементи Батьківщини.

• Як приналежність до своєї батьківщини опирається на знання і сприйняття культури?

6. За складеним планом Переказ – ати текст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Переказ – РОЛЬ СТЕРЕОТИПІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ УКРАЇНЦІВ