Папуга і Маша (таір-оповідання за даним сюжетом)

Сюжет

На балкон до моєї подруги залетів папуга. Мабуть, він вилетів у кватирку з чиєїсь квартири і заблукав. Маша дала птаху притулок. За кілька днів папуга за­хворів, і дівчинка поїхала з ним до ветеринара. Птах почав чхати, тому допомога лікаря була потрібна Ветеринарний лікар, як виявилося, знав цього папугу. “А, це знову ти?” – “Привіт! Я Гера!”

Твір

Одного разу мені зателефонувала моя подруга Маша і сказала:

– Вітаю! Ти вільна? Приходь до мене, на тебе чекає сюрприз.

Відразу прийти я не могла: ми з мамою чистили

полуниці на варення. Проте дзвінок від Маші не давав спокою. Нарешті я переступила поріг Машиної квар тири.

– І шо за сюрприз? Щось цікаве? – запитала я.

– Привіт, це я! – почула я звідкись згори.

– А це у тебе хто” – здивувалася я

Але замість відповіді Маші знов почула досить чудний голос:

– Я – Гера.

– У тебе, Машо, що, папуга оселився? – я здивовано глянула на подругу.

Її сірі очі з пухнастими віями лукаво усміхалися. Здавалося, її ластовиння на обличчі теж сяяло посмішкою. Маленький кирпатий носик кумедно зморщився. Звичним рухом руки вона скинула з лоба пасмо

волосся. І я почула історію.

Виявилося, що чийсь папуга залетів на Машин балкон. Мабуть, він випурхнув у кватирку, а дорогу назад забув.

Він нахабно походжав поручнями балкону і не думав тікати. Тоді Маша за­просила його у кімнату, на що він і дзьобом не повів. Ате нікуди дітися – не на балконі ж ночувати! Незабаром він освоївся у кімнаті, усівся на кришталевій вазі, що стояла на серванті, і вигукнув:

– Я – Гера!

Ніч минула благополучно. Вранці папуга почав чхати. На сімейній нараді ви­рішили звернутися до ветеринара. Маша постелила у коробку з-під торта клаптик тканини, посадила туди папугу і поїхала до ветлікаря. Побачивши людину у біло­му халаті, папуга перекинувся на спинку, задер ноги і заплющив очі:

– А. це ти, удавальник! – засміявся лікар. – Я його пам’ятаю. Його вже при­возив до мене якийсь хлопець…

Коли Маша повернулася додому, було вирішено повернути папугу хазяїну. Але як його знайти? Тут Маші знадобилася моя допомога. Ми розклеїли оголо­шення поблизу нашого будинку.

– От якби папуга залишився у нас, – мрійливо сказала Маша. – Шкода з ним розлучатися, я до нього звикла. А може, ніхто не відгукнеться на оголошення?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Папуга і Маша (таір-оповідання за даним сюжетом)