Пам’ятники й оповідання древньої літератури для дітей

Початок людської культури ставиться до дуже ранніх історичних епох. Первинною формою художньої свідомості людства було мифотворчество. Спроба осмислити відносини людини й природи у філософському й художньому плані, знайти закономірності природних і суспільних явищ, виразити моральні норми людських відносин у древніх народів прийняла форму легенди, міфу, притчі. Подібно тому як у більше пізній період (переважно в період феодальних відносин) такого роду погляди виражалися в казці й баладі, на зорі культурного розвитку людства виникли біблійні

легенди й притчі, міфи Древньої Греції.

У другій половині XX століття вчені всього миру звертаються до цих джерел з метою не тільки вивчити древні культури, але й з’ясувати історичний вплив названих художніх пам’ятників на розвиток культури наступних століть. Вплив біблійних сказань і міфів Древньої Греції на культуру середніх століть, епохи Відродження, на образотворче мистецтво й літературу нового й новітнього часу не вимагає доказів. Про це свідчить звертання до міфологічних образів багатьох письменників, художників, діячів кіно. Як біблійні сюжети, так і сюжети давньогрецьких міфів залишилися

жити в століттях і дотепер харчують уява майстрів мистецтва. Про неминущу цінність древнього мистецтва говорив Маркс, класики марксизму-ленінізму використовували у своїх добутках образи античної міфології.

Для того щоб сучасна дитина опановувала спадщиною минулого, необхідно його познайомити з доступними його розумінню творами мистецтва древніх народів.

“Людина – носій енергії, що організує мир, що створює “другу природу”, культуру,- людина є орган природи, створена нею як би для її самопізнання й перетворення,- от що необхідно вселяти дітям. Потрібно, щоб вони вже із шести-семи років починали розуміти чудесну силу роботи думки, доходили до змісту соціальних явищ, привчалися до пізнання своїх здатностей. Тому ознайомлення дітей з життям потрібно починати з оповідань про давню давнину, про початок трудових процесів і організуючої роботи думки” ,- писав А. М. Горький у статті “Про Теми “.

Пам’ятниками древньої культури, у яких відбилися трудові й розумові процеси, соціальні й моральні відносини на зорі людської історії, і є біблійні сказання й давньогрецькі міфи. Знайомство із грецькими міфами школярів звичайно починається при вивченні історії древнього миру. Біблійні сказання нашим дітям у більшості випадків зовсім невідомі. Це пояснюється тим, що протягом тисячоріччя й до сьогоднішніх днів Біблія використовувалася християнською церквою як “божественна” книга, хоча вона створювалася задовго до виникнення християнства – у язичеські часи – і складалася з легенд і притч, створених уявою багатьох древніх народів. У результаті розвитку історичної науки в XX столітті – археологічних розкопок, лінгвістичного дослідження текстів і т. д. Біблія втратило свою “святість”. Дослідники встановили, що вона складається з ряду історичних документів, зводів законів, міфів, легенд, різних моральних установлень і т. д. Об’єднані всі ці джерела були в більше пізні часи. Таким чином, тепер біблійні сказання тією самою мірою, як і грецькі міфи, з’являються перед нами в певній якості: це головним чином художня творчість древніх народів, що відбиває певні етапи соціально-економічного й історичного розвитку суспільства,

Міфи Древньої Греції і біблійні сказання в багатьох країнах видаються для дітей у переказах. Необхідність відбору й переказу древніх літературних пам’ятників викликана тим, що тексти оригіналів архаїчні ‘і складні для сприйняття, що в них існують сцени жорстокості, страшні фантастичні образи, які можуть уразити уява дітей, що ще не вміють раціонально поставитися до історично обумовлених фантастичних картин, створеним народами. Однак є у творчості древніх і такі мотиви, які осяяні високими моральними ідеалами. А. М. Горький указував на деякі з них. “Я затверджую, що біблійна казка про єдиноборство юнака Давида з Голиафом, Легенда про Персея й всі казки на цю тему були складені для дітей, розказані дітям і виховували з дітей Спартаков, Фра-Дольчино й інших революціонерів”1,- писав він у статті “Про безвідповідальних людей і про дитячу книгу наших днів”.

Із сюжетами біблійних сказань радянські школярі старшого віку можуть познайомитися по книзі польського вченого й письменника Косидовского. Як уже говорилося, юний читач знайомиться з пам’ятниками древньої літератури не в оригіналі, а в переказі. Автор цієї книги не приводить самих текстів біблійних легенд, а переказує їхній зміст у тій послідовності, у якій вони існують у Біблії. З таким же прийомом ми зустрінемося й у переказах грецьких міфів. Тому древні літературні пам’ятники у виданнях для дітей ми не вправі розглядати як оригінальні добутки; наприклад, не можна аналізувати мову й стиль біблійних сказань, розглядати їхню жанрову розмаїтість. У переказах не зберігаються жанрові особливості притчі, легенди або пророцтва.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Пам’ятники й оповідання древньої літератури для дітей

Categories: Нові твори

Links