Особистість і епоха в романі А. Н. Толстого “Петро I”

Епоха петровских перетворень і особистість Петра I привернули пильну увагу Толстого ще до появи роману. Очевидно, автор знаходить певні паралелі й переклики того часу й періоду двадцятих – тридцятих років XX століття в Росії. Фігура Петра в зображенні Толстого многопланова й складна. Образ пануючи даний у розвитку. На початку роману Петро – хлопчик, що люто відстоює своє право на престол, довготелесий і кутастий

Йому доводиться пережити багато страшних моментів: убивства, змови, втеча, бунт стрільців, страти провинених і непокірливих.

Поступово з юнака виростає державний чоловік, проникливий дипломат, досвідчений безстрашний полководець. Письменник зображує Петра таким, про який Пушкін писав: “Він всеосяжною душею на троні вічний був працівник”.

Образ пануючи даний у постійній динаміці, стрімкості, він рветься вперед, штовхаючи Росію на нові шляхи. Овладевший чотирнадцятьома ремеслами, Петро найменше піклується про збереження “царственої величі”. Товстої зображує його на прийомі в посла й у ковальського горна; крепящим снасті на вітрильнику й у бої зі шведами; у царських покоях поруч із Наталею Кирилівною й у трактирі Монса.

Петро

дійсно великий своєю енергією, розумом, волею. Великий він і тоді, коли, знехтувавши вікові підвалини, велить “знатність по придатності вважати”. Він цінує талановитих людей, дає їм можливість розвити свої здатності, щедро нагороджує за талант і працьовитість. Але роман – не тільки “життєпис” царя Петра I. Зобразити особистість великої людини неможливо поза історичним контекстом

Толстой відтворить основні політичні й історичні події рубежу XVII-XVIII століть (стрілецькі бунти, Азовські походи, війну зі шведами, будівництво Петербурга). Епоха Петра не визначається тільки подіями російського масштабу. Товстої зображує європейських політиків і державних діячів; на сторінках роману з’являються Карл, Август, турки, поляки, шведи. Епоха Петра створюється й зображенням його сподвижників: Олександра Меншикова, Олексія Бровкина, Микити Демидова, – выдвинувшихся з низів і із честю, що боролися за справу Петра й Росії. Серед сподвижників Петра чимало й нащадків знатних пологів (Ромодановский, Шереметєв, Репнін), які служать цареві і його прогресивній справі

Основний конфлікт епохи в зображенні Толстого полягає в тому, що Петро, що прагне зрушити Росію з мертвої крапки, що думає про Майбутнє росіян людей, добуває засобу для реформ у тих, заради кого вони відбуваються. Нові податки, утиски викликають стихійний народний протест, шумування й невдоволення: “Третю шкіру з мужика б’ють. Оброчні – плати, кормові бояринові – дай, повытошные в скарбницю – плати, бруківки – плати, на базар виїхав – плати”. Товстої розгортає в романі широку картину народного життя Росії тієї епохи

Характер, погляди, симпатії й антипатії народу особливо яскраво проявляються в “масових сценах”. Злиденні, розкольники, селяни, серед яких виділяються образи Цигана, Федьки Умийся Брудом, Жело, Воробйових, Голикових, – такий народ у романі, багатоликий, що бореться, страждаючий. Товстої не встиг завершити роман

Але з його сторінок встають образи тої епохи й Петра I – перетворювача й державного діяча, кровно зв’язаного зі своєю державою й епохою


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Особистість і епоха в романі А. Н. Толстого “Петро I”

Categories: Нові твори

Links