ОРИГІНАЛ І ПЕРЕКЛАД

Культура – найкоротший шлях до порозуміння між народами.

Микола Лукаш

Специфіка художнього перекладу. Художній текст суттєво відрізняється від нашого практичного мовлення. Найголовніша різниця полягає в тому, що практичне мовлення виконує передовсім функцію передачі інформації, а в художньому тексті до цього додається й естетична функція.

Щоб зробити переклад художнього твору, мало знати мову оригіналу й мову перекладу. Треба знати життя обох народів, спосіб їхнього мислення, історію, традиції, звичаї. Художній переклад є

явищем одразу двох літератур – народу, мовою якого створювався оригінал, і народу, мовою якого він перекладається. Цей твір має зберігати колорит іноземності, але водночас бути зрозумілим іномовному читачеві.

Види перекладів. Переклади бувають різними. їх види виокремлюють залежно від того, наскільки близько до оригіналу перекладач відтворив текст іншою мовою. Прямий (або дослівний) переклад – це відтворення тексту іншою мовою шляхом механічної підстановки на місце іншомовних слів їх абсолютних відповідників із мови, якою здійснюється переклад, зі збереженням чужомовних конструкцій. Прямий (дослівний)

переклад, своєрідна “фотографія” оригіналу, може слугувати початковим етапом для розшифрування складних місць першоджерела. Утім, прямий переклад не завжди буде достатнім для розуміння художнього смислу твору, адже дуже часто мови різних народів відрізняються своїми лексичними, граматичними чи синтаксичними особливостями. Тому щоб відтворити певні слова чи вирази іншою мовою, потрібно шукати подібні (близькі за змістом і формою) відповідники (еквіваленти) в іншій мові. Переклад, у якому використовуються не прямі, але адекватні (еквівалентні) засоби іншої мови, що відображають ідейно-художній зміст оригіналу, називають непрямим. Тут не йдеться про “правильний” чи “неправильний” переклад, а насамперед – про “вдалий” чи “невдалий”, що залежить від майстерності перекладача.

Зауважте

Художній переклад вимагає збереження не тільки змісту й форми першоджерела, а й естетичної функції, такого ж емоційного впливу, який забезпечує текст оригіналу.

Мудра думка

Григорій Кочур

Нерідко прямий переклад плутають із точним перекладом. Однак це різні поняття. Точний переклад має на меті відтворення не лише змісту, а й формальних ознак першоджерела, дає повне уявлення про систему художніх засобів і стиль оригіналу. Однак, на відміну від дослівного, точний переклад є вже пристосованим до мови, якою він здійснюється, відповідаючи її літературним нормам. Точний переклад художнього твору відтворює, крім змісту та формальних ознак, його образність, емоційну атмосферу, нюанси смислу. А неточний переклад має відхилення як від змісту, так і від форми оригіналу.

Повний переклад – це переклад усього обсягу тексту до найменших дрібниць і нюансів. А неповний переклад – відтворення лише основних положень тексту, його окремих частин, елементів.

Вільний переклад – це відтворення загального змісту іншомовного тексту без збереження деталей і емоційно-експресивних відтінків.

Відмінності переспіву й перекладу

Переспів

Точне відтворення змістових і формальних домінант першоджерела – іншомовного оригіналу.

Подібність до оригіналу в окремих елементах (сюжети, мотиви, образи тощо), але це цілком самостійний твір.

Висловлення позиції автора іншомовного оригіналу.

Висловлення власної позиції автора переспіву.

Збереження колориту іноземності (зв’язку з епохою, життям іншої країни, її традиціями, звичаями тощо).

Виразний національний колорит, наближення до духовних потреб країни й народу автора переспіву.

Оригінал (з художнього твору) (латин. первісний) – текст, створений тією мовою, якою володіє і яку обрав автор.

Переспів – твір (як правило, віршований), написаний за мотивами твору іншого автора, з елементами наслідування складників першоджерела, наближений до перекладу й подібний до нього, але все ж таки відмінний за змістом і формою, з яскраво вираженою авторською позицією.

Мистецтво перекладу було здавна відомо в Київській Русі, де з часів прийняття християнства (988) перекладали біблійні й богослужбові книги, твори церковних діячів тощо. Важливий внесок у розвиток перекладу зробив великий князь київський Ярослав Мудрий (близько 983-1054), при дворі якого була заснована школа переписувачів книг із різних мов. До Києва були запрошені знавці різних мов, які ставали викладачами цієї школи. З поширенням друкарства в Україні значну кількість літератури перекладали не лише в монастирях, а й в університетах. При Університеті святого Володимира вченими був організований гурток, який забезпечував друкарів перекладами богословських і навчальних текстів. Великий внесок у справу прилучення України до духовних здобутків світу здійснила Києво-Могилянська академія, заснована в 1636 р.

Перекладацькою діяльністю плідно займалися такі українські письменники, як І. Франко, Леся Українка, П. Куліш, Марко Вовчок, М. Рильський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Вороний та ін. Вагомий внесок у розвиток українського перекладознавства зробили Борис Тен, Г. Кочур, М. Лукаш, Л. Первомайський, І. Стешенко та ін.

Краса слова

Основні принципи аналізу й інтерпретації художнього перекладу. Зрозуміло, що в справі художнього перекладу неможливо абсолютно точно відтворити всі ознаки оригіналу через різницю між мовами, а також через відмінності в культурі, способі життя, традиціях народів. Як же оцінити вартість художнього перекладу? Підказкою слугує текст оригіналу. У ньому завжди є певні домінанти – ключові елементи, які визначають зміст і форму твору, його художній смисл. На їх відтворення спрямовані зусилля перекладачів. Однак важливими є й нюанси, емоційно-експресивні відтінки художнього тексту. Отже, художній переклад має відповідати таким принципам: 1) точність відтворення основного змісту, форми й відтінків (домінант оригіналу); 2) літературність (відповідність нормам літературної мови);

3) урахування традицій і звичаїв народів, специфіки їхнього життя, епохи, мови;

4) художня цілісність, гармонійність, що мають естетичний вплив на читача. Григорій Кочур уважав, що перекладні твори повинні мати той самий емоційний вплив на читача, як і оригінал рідною для поета мовою. Разом з тим перекладні твори мають привносити щось нове: збагачувати рідну літературу новим поетичним змістом, іншою образністю, новими ритмами.

Біблія. Старий Заповіт Книга Псалмів

Коментарі. З давньоєврейської слово псалом означає “похвала, похвальна пісня Господу”. Здавна біблійні тексти не тільки читали, а ще й співали в храмах, що мало велике повчальне значення. У Книзі Псалмів (Псалтир) уміщено псалми, які належать біблійним героям – Давиду, Мойсею та іншим пророкам. Багато письменників зверталися до художньої обробки біблійних текстів. Серед них і Т. Шевченко, який написав десять переспівів із Псалтиря. З дитинства від добре знав Псалтир, учився за ним і захоплювався його поетичністю. У своїх переспівах він надав філософського значення біблійним текстам і наблизив їх до проблем нації.

Псалом 1

Блажен1 муж, що за радою несправедливих не ходить2, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, та в Законі3 Господнім його насолода, і про Закон Його вдень і вночі він роздумує! І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в’яне його, – і все, що він чинить, – щаститься йому!

Не так ті безбожні, – вони як полова, що вітер її розвіває! Ось тому-то не встоять безбожні на суді, ані грішними в зборі праведних, – дорогу1, бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!

1 Блаже́н – щасливий.

2 Ходить – живе.

3 Закон – П’ятикнижжя Мойсееве, Закон Божий.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Давидові псалми (1845) 1

Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду,

І не стане на путь злого,

І з лютим не сяде.

А в законі Господньому

Серце його й воля

Навчається, і стане він,

Як на добрім полі

Над водою посажене

Древо зеленіє,

Плодом вкрите.

Робота з текстом

Так і муж той

В добрі своїм спіє,

А лукавих, нечестивих

І слід пропадає,

Як той попіл над землею

Вітер розмахає.

І не встануть з праведними

Злії з домовини,

Діла добрих оновляться,

Діла злих загинуть.

1 Дорога – тут: життя, учинки, життєвий путь.

Осмислюємо прочитане. 1. Визначте ознаки переспіву у вірші Т. Шевченка. 2. Які ідеї втілено в переспіві українського поета?

Порівнюємо. Чим подібні й чим відрізняються подані тексти?

Для обговорення. Яким, на вашу думку, має бути якісний (вдалий) художній переклад? Сформулюйте вимоги до нього.

Творче завдання.

1. Напишіть невеличкий твір-роздум на тему “Діла добрих оновляться, Діла злих загинуть” (8-10 речень). 2. 30 вересня в різних країнах світу відзначають Міжнародний день перекладача. Підготуйте разом з учителем і своїми однокласниками до цього дня виставку ваших улюблених книжок зарубіжних авторів, розкажіть про перекладачів, які їх перекладали, про особливості їхніх перекладів.

Перевірте себе

1. Дайте визначення понять “оригінал” і “переклад”. У чому полягає специфіка художнього перекладу? 2. Які види перекладу ви знаєте? Розкрийте їх своєрідність. 3. Чим відрізняється переспів від перекладу? 4. Які події вплинули на розвиток української перекладацької традиції? 5. Назвіть імена відомих українських перекладачів. Які їхні переклади ви знаєте?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ОРИГІНАЛ І ПЕРЕКЛАД