Оповідання про свою малу Батьківщину

Євгеній Гребінка синівський-синівську-синівське-синівська-по^-синівські любить свою рідну Полтавщину за її розкішну природу, синю, як море, степ, щебет жайворонка й писані сади. Кращого місця на землі для нього немає. Тут його Корінь, отчий край, над яким витає дух предків. Так сприймати красу природи й гармонію може лише духовно багата людина! Із хлібом у душу всмоктав він полтавський говір і жарти, ділив із працьовитими добрими земляками сум і радість, ніжну замріяну пісню, полтавські галушки. Часто звертався до цього джерела, щоб пожвавити

патріотичні почуття. Полтавщина була для нього рецептором духовно-емоційного життя, крилом, правдою, життям

У кожного з нас є своя маленька Батьківщина. Для мене – це вічно юне Тернополье. Об його стіни ламали свої шаблі турки, намагалися поневолити поляки. І вистояв мій край, тому що живе в ньому луна козацьких дум, надихає працьовитих і національно свідомих людей віще Шевченковое слово, шепіт Франкових лип і спів незрівнянної Соломії. А чи відома вам наша духовна Мекка – Зарваница, до якої йдуть прочани не тільки з Європи, а й далекої Америки? Чудотворна Богородиця оберігає мою батьківщину. Мене залучає краса

моїх рідних місць. Хоча немає в нас степів безкрайніх, але є чудові поля, які влітку колосяться буйними хвилями хлібів і зелених килимів буряків, є вишневі сади й парки, невисокі гори й ошатні ліси… Всі мені до болю близьке й рідне, тому що це – моя земля

“Може, десь земля є краща й вища, а над нею – небо золоте, а мені найкраща та, де вишня мамина цвіте”. І це воістину так. Хоч повільно, але впевнено ступає життя по моїй Тернопільщині. Несе вона минулу славу в прийдешні століття, новітньою красою окриляє її, багатіє волею й добром. Це наш маленький рай на землі, і він буде із мною завжди, де б я не ступала


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Оповідання про свою малу Батьківщину

Categories: Нові твори

Links