Онєгін як утілення типу “зайвої людини”; суперечливість його почуттів та вчинків

Урок зарубіжної літератури 9 клас

УРОК №51

Тема. Онєгін як утілення типу “зайвої людини”; суперечливість його почуттів та вчинків

Мета: формувати вміння працювати з текстом та логічно систематизувати опрацьований матеріал; формувати читацькі навички дослідницького характеру, характеризувати образ.

Онєгіна; сприяти формуванню гуманної особистості. Обладнання: портрет О. Пушкіна; тексти роману у віршах “Євгеній Онєгін”.

Тип уроку: Поглиблене вивчення художнього твору.

Весь світ мені чужий, і я чужий для світу.

Дж.

Байрон

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Словникова робота

Дух – свідомість, мислення, дії, які визначають конституцію поведінки людини.

Духовність – розумова діяльність у сфері духа.

Гедонізм (грецьке liedone – насолода) – принцип обгрунтування моральних вимог, за яким основною рушійною силою в людині, яка закладена в неї від природи і яка визначає всі її дії, є насолода.

2. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні ми поговоримо про Євгенія Онєгіна, якого вважають зразком “зайвої людини”, про суперечливість його почуттів та вчинків. (Учні

записують тему уроку, пояснюють епіграф.) Яким є духовний світ Онєгіна? Чи займається він розумовою діяльністю, пов’язаною з формуванням його свідомості, життєвих принципів та світогляду? Якою є мотивація його вчинків і що примушує його чинити саме так?

3. Робота над темою уроку

1. Загальна характеристика образу Онєгіна

Робота ведеться в 5-ти групах.

Завдання для груп

Група 1. Розповісти про петербурзький період життя Онєгіна (один день, 1 глава).

Очікувана відповідь

Автор зосереджує увагу не на зображенні психологічної характеристики героя, а на його заняттях, тобто змальовує стиль життя Онєгіна; змальовує зовнішню, а не внутрішню сторону цього життя: знання, уміння та нахили, способи спокусити жінку, заняття упродовж дня, розваги, предмети, що оточують героя. В очі впадає тіснота світу, в якому відбулась підміна особистості річчю, духовного – матеріальним.

Група 2. Поясніть філософські принципи життєвої позиції Онєгіна, його ставлення до оточуючого світу; складові його життя (1 глава).

Очікувана відповідь

Життя задля насолоди – основний принцип життєвої філо-софії Онєгіна. “1 жити квапиться / і почувати спішить” (слова П. В’яземського, узяті автором у якості епіграфа до 1 глави). Його життя рухається замкнутим колом, воно беззмістовне і бездарне, типова масова модель спотворення особистості. Світ сприймається Онєгіним як місце щоденних насолод та розваг.

Група 3. Поясніть, чи зрозумів Онєгін наслідки свого способу життя, чи розуміє він причини своєї “хвороби”. Як ставиться автор до порушених проблем?

Очікувана відповідь

Онєгіна охопила “російська хандра”: “внутрішній людині” у його житті нема місця, він почувається хворим тому, що в душі він – жива і сповнена сил людина, яка живе у повній бездіяльності. Усамітнюючись, він намагається знайти вихід. Герой переконаний у тому, що світ і люди є недосконалими. Автор переконаний: Онєгін є вищим за те життя, яким живе. Упродовж роману Пушкін намагається це довести.

Група 4. Поясніть протиріччя у вчинках Онєгіна і те, як його дії вплинули на його ж подальшу долю.

Очікувана відповідь

У вчинках Онєгіна немає протиріч. Усі вони продиктовані або світською мораллю, або поняттями вищої моралі та совісті. Основна колізія знаходиться не у сфері вчинків, а у сфері світської і загальнолюдської моралі. Саме між ними затиснута жива натура Онєгіна зі сформованими хибними поняттями. Розуміння причин учинків героя допомагає розкрити авторський задум.

Група 5. Поясніть, якою є основна риса характеру Онєгіна (на основі усього твору).

Очікувана відповідь

Онєгін – людина жвава, збуджена, кмітлива, легко спілкується, доброзичлива. Але він неправильно вихований “французом убогим”, тому несерйозно ставиться до праці і людей, переоцінює себе і свої можливості. До цього слід додати відомості про його соціальне та матеріальне становище (він є багатим та знатним спадкоємцем), освіту, розум, зовнішність денді, молодість. Але його гнітить думка про те, що він у житті залишається незадіяним, нічим не вміє зайнятись.

IV. Слово вчителя

Онєгін як утілення типу “зайвої людини”

Учитель. Термін “зайва людина” належить І. Тургеневу, який 1849 року написав “Щоденник зайвої людини”. “Зайвою людиною” ми називаємо літературний тип, для якого є характерним конфлікт із суспільством і неможливість реалізувати себе в умовах цього суспільства.

Запитання до класу

4) Чи можна назвати Онєгіна “зайвою людиною”? (Онєгіна мучить бездіяльність, його гнітить розуміння того, що він нічим потрібним не займається, не вміє працювати для чиєїсь користі. Він обдарований від природи, але через різні обставини не може реалізувати свої знання та вміння. Саме тому він почуває себе “зайвим” у своєму оточенні й у своєму суспільстві.)

IV. Узагальнююча бесіда

5) Ми говорили про благородство душі Онєгіна. Чи міг він відмовитись від дуелі з Ленським? Що йому завадило це зробити?

6) З яким почуттям сприйняв Онєгін смерть Ленського? Чи відбувся в його душі якийсь суттєвий перелом, чи він змінився?

7) Поясніть, чому Онєгін досить “холодно” відповів на зізнання Тетяни в коханні.

8) Чи вірите ви, що Онєгін зумів по-справжньому покохати Тетяну, зустрівши її знову через декілька років?

IV. Рефлексія

1. Підбиття підсумків

Учитель. Молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним та суперечливим характером. Він виріс без матері, батько мало уваги звертав на сина, доручивши його виховання “вбогим” гувернерам. Оскільки виховання виявилось згубним, Онєгін виріс егоїстом, який не звертав уваги на почуття, інтереси та страждання інших людей. Він навіть не помічає, що кривдить людей. Спосіб життя Онєгіна – лінощі, нудьга та пошуки задоволення. Однак ми розуміємо, що в його образі узагальнено спосіб життя багатьох молодих людей того часу. На відміну від більшості представників правлячого класу він не втратив чутливості, сумління та благородства. Він духовно вищий за багатьох представників свого кола.

Знайомство з Ленським, який здобув освіту в одному із найкращих університетів Німеччини, відкрило в душі Онєгіна приховане за маскою егоїзму та байдужості прагнення щирих взаємин між людьми. Поетичність душі Тетяни він одразу відчув, навіть не почувши її голосу, що свідчить про його доброзичливість. Його “холодне” ставлення до Тетяни теж має своє пояснення. Під впливом подій, зображених у романі, у його душі відбувається еволюція – в останній главі він не розбещений і манірний юнак, з яким ми познайомились на перших сторінках твору. Але, тікаючи від світу, Онєгін не зміг утекти від самого себе.

3. Методика “Прес”

– Що я думаю про Онєгіна?

Методичний коментар

Методика “Прес” покликана допомогти учням навчитись формулювати чіткі, повні та аргументовані відповіді. Відповідь будується за схемою:

3. Власна позиція. “Я вважаю, що…”.

3. Обгрунтування: “…тому, що…”.

3. Приклад. “Наприклад, …”.

3. Висновки. “Отже (тому), я вважаю…”.

4. Виразне читання напам’ять листа Онєгіна до Тетяни

5. V. Домашнє завдання

Характеризувати образ Тетяни Ларіної; за бажанням учні готуються до виразного читання напам’ять листа Тетяни до Онєгіна; пояснити значення слів “романтик”, “реаліст”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Онєгін як утілення типу “зайвої людини”; суперечливість його почуттів та вчинків